• Посилання скопійовано

Зміна ціни при експорті: наслідки для постачальника

Які податкові наслідки виникнуть, якщо після претензії іноземного покупця про неякісний товар підприємство змінює його вартість. Як правильно оформити таку операцію?

Будь-яка господарська операція повинна підтверджуватись документально. Якщо сторони ЗЕД-договору вирішили переглянути ціну на відвантажений у минулому товар, який виявився бракованим, то для підтвердження наявності браку потрібно пред’явити рекламацію з аргументованою характеристикою невідповідності бракованого товару якості, обумовленій контрактом. Якщо постачальник-резидент згоден з виставленою претензією, то сторони складають і підписують акт про зміну вартості бракованого товару (якщо порядок пред’явлення претензій оговорено у ЗЕД-контракті) або вносять зміни через додаток до ЗЕД-контракту про зміну ціни.

Потрібно пам’ятати, що банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього (п. 2.3 розділу 2 Постанови НБУ від 24.03.1999 р. №136 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями"). Оскільки ціна відвантаженого товару зміниться, відповідно будуть внесені зміни до ЗЕД-договору, що перебуває у банку на контролі. Саме тому резидент повинен подати до банку копії документа, згідно з яким унесені зміни до ЗЕД- договору.

Якщо першою подією при експорті товару є відвантаження покупцеві товару, відповідно на дату такого відвантаження (датою оформлення МД на експорт) було відображено у бухобліку на підставі П(С)БО 15 дохід з урахуванням курсу Нацбанку на дату оформлення МД. Також за датою визнання доходу підприємство віднесло до  витрат собівартість реалізованого товару.

Тож, якщо в бухобліку було відображено дохід від реалізації товару, то при подальшому коригуванні ціни такого товару у бухобліку потрібно відобразити коригування доходу з використанням субрахунку 704 "Вирахування з доходу" на дату підписання підтвердних документів про зміну ціни.

У цьому випадку дебіторська заборгованість є монетарною статтею балансу. Як наслідок відповідно до п. 8 П(С)БО 21 будуть виникати курсові різниці. Курсові різниці за монетарними статтями в іноземній валюті відображають на дату здійснення розрахунків та на дату балансу. Такі різниці показують у складі інших операційних доходів (витрат) на субрахунках 714 та 945.

Якщо взяти до уваги, що експортований товар не було оплачено, то на дату балансу продавець-резидент за монетарною статею — дебіторською заборгованністю у валюті визначав курсові різниці. У майбутньому, коли вартість товару буде змінена, обов’язок визначення курсових різниць, на дату здійснення розрахунків не зникає, але сума дебіторської заборгованості вже зміниться, що вплине на розмір курсових різниць.

А от що стосується питання ПДВ то слід взяти до уваги абз. 2 п. 188.1 ПКУ. Відповідно до цієї норми база оподаткування ПДВ для товарів  не може бути нижчою від ціни їх придбання, база оподаткування за самостійно виготовленими товарами не може бути нижчою від звичайних цін. Тому в разі постачання товару за ціною, нижчою від ціни придбання (в разі зміни ціни на експортований товар цей момент потрібно проаналізувати):

  • операція з експорту буде оподатковуватися за ставкою 0% (пп. 195.1.1 ПКУ), базою оподаткування у цьому разі буде ціна, встановлена договором (абз. 1 п. 188.1 ПКУ);
  • різниця між вартістю експортованих товарів та ціною їх придбання не формує вартості експортованого товару, а отже, ця операція не є експортною, оподатковується за ставкою 20% і базою оподаткування у цьому разі буде така різниця (абз. 2 п. 188.1 ПКУ).

На суму перевищення ціни придбання над фактичною ціною їх постачання складається ПН з типом причини 15. У рядках такої ПН, відведених для заповнення даних покупця, постачальник зазначає власні дані, у графі 2 зазначається «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній №_______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, складеної на суму постачання цих товарів, визначену виходячи з їх фактичної ціни) (додатково див. лист ДФСУ від 27.04.2016 р. №9529/6/99-99-15-03-02-15).

Згідно з п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості,  включаючи наступний за постачанням перегляд цін, суми ПЗ та ПК сторін підлягають коригуванню. Проте потрібно врахувати що операція, яка розглядається є експортною, відповідно ставка оподаткування 0%, тому у розділі А розрахунку коригування буде заповнено графу VI зі знаком «-», а у розділі Б графи 1-6, 9, 10, 11, 13. При цьому, фактично коригування сум податкових зобов'язань не здійснюється, оскільки ставка оподаткування ПДВ за експортною операцією становить 0%. Також слід зазначити, що такий РК реєструється саме постачальником у ЄРПН.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202449
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202454
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024249
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024480
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023242