Зміна ціни при експорті: наслідки для постачальника

Будь-яка господарська операція повинна підтверджуватись документально. Якщо сторони ЗЕД-договору вирішили переглянути ціну на відвантажений у минулому товар, який виявився бракованим, то для підтвердження наявності браку потрібно пред’явити рекламацію з аргументованою характеристикою невідповідності бракованого товару якості, обумовленій контрактом. Якщо постачальник-резидент згоден з виставленою претензією, то сторони складають і підписують акт про зміну вартості бракованого товару (якщо порядок пред’явлення претензій оговорено у ЗЕД-контракті) або вносять зміни через додаток до ЗЕД-контракту про зміну ціни.

Потрібно пам’ятати, що банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього (п. 2.3 розділу 2 Постанови НБУ від 24.03.1999 р. №136 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями"). Оскільки ціна відвантаженого товару зміниться, відповідно будуть внесені зміни до ЗЕД-договору, що перебуває у банку на контролі. Саме тому резидент повинен подати до банку копії документа, згідно з яким унесені зміни до ЗЕД- договору.

Якщо першою подією при експорті товару є відвантаження покупцеві товару, відповідно на дату такого відвантаження (датою оформлення МД на експорт) було відображено у бухобліку на підставі П(С)БО 15 дохід з урахуванням курсу Нацбанку на дату оформлення МД. Також за датою визнання доходу підприємство віднесло до  витрат собівартість реалізованого товару.

Тож, якщо в бухобліку було відображено дохід від реалізації товару, то при подальшому коригуванні ціни такого товару у бухобліку потрібно відобразити коригування доходу з використанням субрахунку 704 "Вирахування з доходу" на дату підписання підтвердних документів про зміну ціни.

У цьому випадку дебіторська заборгованість є монетарною статтею балансу. Як наслідок відповідно до п. 8 П(С)БО 21 будуть виникати курсові різниці. Курсові різниці за монетарними статтями в іноземній валюті відображають на дату здійснення розрахунків та на дату балансу. Такі різниці показують у складі інших операційних доходів (витрат) на субрахунках 714 та 945.

Якщо взяти до уваги, що експортований товар не було оплачено, то на дату балансу продавець-резидент за монетарною статею — дебіторською заборгованністю у валюті визначав курсові різниці. У майбутньому, коли вартість товару буде змінена, обов’язок визначення курсових різниць, на дату здійснення розрахунків не зникає, але сума дебіторської заборгованості вже зміниться, що вплине на розмір курсових різниць.

А от що стосується питання ПДВ то слід взяти до уваги абз. 2 п. 188.1 ПКУ. Відповідно до цієї норми база оподаткування ПДВ для товарів  не може бути нижчою від ціни їх придбання, база оподаткування за самостійно виготовленими товарами не може бути нижчою від звичайних цін. Тому в разі постачання товару за ціною, нижчою від ціни придбання (в разі зміни ціни на експортований товар цей момент потрібно проаналізувати):

• операція з експорту буде оподатковуватися за ставкою 0% (пп. 195.1.1 ПКУ), базою оподаткування у цьому разі буде ціна, встановлена договором (абз. 1 п. 188.1 ПКУ);
• різниця між вартістю експортованих товарів та ціною їх придбання не формує вартості експортованого товару, а отже, ця операція не є експортною, оподатковується за ставкою 20% і базою оподаткування у цьому разі буде така різниця (абз. 2 п. 188.1 ПКУ).

На суму перевищення ціни придбання над фактичною ціною їх постачання складається ПН з типом причини 15. У рядках такої ПН, відведених для заповнення даних покупця, постачальник зазначає власні дані, у графі 2 зазначається «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній №_______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, складеної на суму постачання цих товарів, визначену виходячи з їх фактичної ціни) (додатково див. лист ДФСУ від 27.04.2016 р. №9529/6/99-99-15-03-02-15).

Згідно з п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості,  включаючи наступний за постачанням перегляд цін, суми ПЗ та ПК сторін підлягають коригуванню. Проте потрібно врахувати що операція, яка розглядається є експортною, відповідно ставка оподаткування 0%, тому у розділі А розрахунку коригування буде заповнено графу VI зі знаком «-», а у розділі Б графи 1-6, 9, 10, 11, 13. При цьому, фактично коригування сум податкових зобов'язань не здійснюється, оскільки ставка оподаткування ПДВ за експортною операцією становить 0%. Також слід зазначити, що такий РК реєструється саме постачальником у ЄРПН.