• Посилання скопійовано

Відповідальність за порушення у сфері трансферного ціноутворення

Які штрафні санкції передбачено за порушення у сфері трансферного ціноутворення?

Контрольовані операції не випадково отримали таку назву — їх контролює ДФСУ та її територіальні органи. Податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється шляхом моніторингу контрольованих операцій та проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій.

Моніторинг умов контрольованих операцій здійснюється шляхом спостереження ДФСУ за цінами, що застосовуються сторонами таких операцій, та шляхом аналізу звітів про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення, будь-яких інших інформаційних джерел та шляхом отримання інформаційних матеріалів і висновків, поданих платником податків. Порядок проведення такого моніторингу затверджено наказом Мінфіну від 14.08.2015 р. №706.

Перевірка контрольованих операцій проводиться посадовими особами територіального органу ДПІ (за місцем обліку платника податків) як документальна позапланова податкова перевірка, тобто відповідно до положень глави 8 розділу II ПКУ, але з урахуванням особливостей, визначених ст. 39 ПКУ*. Підставами для перевірки контрольованих операцій є:

а) надсилання повідомлення контролюючим органом відповідно до пп. 39.5.1.2 ПКУ. Таке повідомлення надсилається у випадку наявності у податківців підстав вважати, що платник податку здійснив контрольовані операції, але звіт про них не подав;

б) виявлення за результатами моніторингу контрольованих операцій невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;

в) неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ПКУ звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення.

Зверніть увагу: для таких перевірок ст. 102 ПКУ встановлено спеціальні строки давності: 2555 дні у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 ПКУ, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (в цьому випадку роль податкової декларації виконуватиме звіт про контрольовані операції), а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання.

Контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки контрольованої операції одного платника податків протягом календарного року. Але тривалість перевірки контрольованих операцій не повинна перевищувати 18 місяців, і таку тривалість може бути подовжено ще на 12 місяців. Кожні шість місяців проведення перевірки контрольованих операцій контролюючий орган подає платнику податків інформацію про поточний стан проведення перевірки.

Якщо за результатами перевірки виявлено, що умови контрольованої операції відрізняються від умов, що відповідають принципу «витягнутої руки», що призвело до заниження суми податку, складається акт перевірки. Якщо таких порушень немає, складається довідка.

У разі незгоди платника податків або його представника з висновками перевірки або фактами та даними, викладеними в акті про результати перевірки контрольованої операції, вони мають право подати свої заперечення протягом 30 днів з дня отримання акта. При цьому платник податків має право подати разом із запереченнями або в погоджений строк документи (їх завірені копії), що підтверджують обґрунтованість заперечень. Такі заперечення розглядаються протягом 30 робочих днів, що настають за днем їх отримання, а платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки контрольованої операції, здійснюється відповідно до ст. 56 ПКУ, тобто в адміністративному або в судовому порядку.

Таким чином, наслідком перевірки контрольованих операцій може бути донарахування податку на прибуток підприємства, а отже, санкції, передбачені п. 123.1 ПКУ, — штраф у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Крім того, платник податку сплачуватиме за неподання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції штрафи у розмірі:

— 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, — у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;

— 1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

— 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.6 ПКУ, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Але: сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

________________________

* Наразі порядок проведення такої перевірки існує у вигляді проекту. Але ось форму акта (довідки), що складається за наслідками такої перевірки, і вимоги щодо їх складання затверджено наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. №912.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: «Дебет-Кредит»

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Зміна коду УКТ ЗЕД та донарахування мита на імпортний товар: які наслідки?
    В грудні 2024 р. розмитнили товар, майже весь рік цей товар продавали, ПН реєстрували в ЄРПН. В листопаді 2025 р. брокер вніс зміни до імпортної МД, а саме: було змінено код УКТ ЗЕД товару та донараховано мито. Які дії та які зміни потрібно зробити бухгалтеру, щоб все коректно закрити та вирівняти? Якими датами це все коригувати і що саме коригувати? В деяких моментах вийшов продаж нижче собівартості. Які можуть бути штрафи?
    13.01.202633
  • Пеня ЗЕД на залишок боргу менше 400 тис. грн
    Експортна операція на суму 20 000 євро частково оплачена, залишок боргу становить 5 000 євро (менше 400 000 грн в еквіваленті). Нерезидент-боржник збанкрутував. Чи має право ДПС нараховувати пеню за порушення граничних строків розрахунків на цей залишок, якщо загальна сума операції підлягала валютному нагляду?
    30.12.202537
  • Оплата експорту третьою особою при валютному контролі
    У липні експортовано товар до Казахстану, оплата не надійшла. У покупця заблоковані рахунки, пропонує оплату іншою організацією. Через місяць закінчується 180-денний строк валютного контролю. Чи можлива оплата третьою особою?
    22.12.202542
  • Код УКТ ЗЕД для електроводонагрівача Atlantic PC 10 RB
    Який код УКТ ЗЕД слід застосувати при імпорті/обліку електричного накопичувального водонагрівача (бойлера) Atlantic O’Pro Small PC 10 RB об’ємом 10 л (побутовий електричний водонагрівач накопичувального типу)?
    15.12.202529
  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202557