• Посилання скопійовано

Подаємо декларацію про валютні цінності: хто, в які строки?

Хто має подавати декларацію про валютні цінності? В які строки? На що звернути увагу при її заповненні?

Декларацію про валютні цінності мають подавати всі суб'єкти зовнішньоекономічних відносин, у яких є майно або незакриті розрахунки поза територією України, у т. ч. з порушенням установлених законодавством строків розрахунків у сфері ЗЕД. У разі відсутності валютних коштів та майна за межами України суб'єкт підприємницької діяльності може не подавати Декларацію.

Штрафні санкції, згідно з п. 2.7 Положення про валютний контроль, у випадку коли валютних цінностей та майна за межами України немає, до резидента не застосовуються. У випадку якщо у суб'єкта господарювання був обов'язок декларування, але він декларацію не подав, слід очікувати штраф у 170 грн за кожний неподаний звіт. Якщо ж декларацію заповнено неправильно, штраф становитиме 340 грн (порушення порядку декларування). Штрафують за такі правопорушення податківці.

Форма декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, визначена Наказом №207. Відповідно до п. 2 Наказу №207, у цій декларації мають бути задекларовані валютні цінності суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною у ньому формою у регіональних відділеннях НБУ та ДПІ за місцезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності. Ця декларація подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Отже, за I кв. 2016 року потрібно буде відзвітуватися до 10 травня 2016 р. включно. Після того як податківці та територіальне відділення НБУ отримають таку декларацію, територіальне управління НБУ видає довідку про проведення декларування (за формою, затвердженою як додаток до Наказу №207) за підписом начальника (заступника начальника) територіального управління НБУ та з відбитком печатки відповідного територіального управління. Цю довідку суб'єкт підприємницької діяльності подає ДПІ, до якої попередньо була подана Декларація, для засвідчення підписом начальника ДПІ або його заступника та відбитком печатки.

Сама по собі декларація не є складною у заповненні, тому проблем виникати не повинно. Якщо строки розрахунків за ЗЕД-операціями не порушено, інформація про них має лише інформаційний характер і відображається в рядку 2.1 розділу V «Інформаційні відомості» декларації. Прострочену оплату за відвантажений товар відображають у рядку 5 розд. ІІІ декларації. Якщо виявлено помилку у вже поданій декларації, то слід пам'ятати, що механізму подання суб'єктами підприємницької діяльності уточнюючої декларації немає. Але суб'єкт господарювання може в індивідуальному порядку домовитися з податківцями про подання нової декларації.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    02.05.202425
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202420
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202468
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024285