• Посилання скопійовано

Експортні операції та курсові різниці: нюанси бухобліку

Підприємство уклало договір з нерезидентом на продаж товарів. 11.07.2015 р. продано товар за 3636,36 € (курс НБУ 24,15097 грн). 22.07.2015 р. підприємство отримало кошти, але сума менша, бо підприємство несе витрати за переказ валюти. Банк продав 75% суми за курсом 24,08 грн (комісія 97,89 грн), решту – 25% за курсом 24,40 грн (комісія 66,12 грн). Як відобразити це в бухобліку?

ЗапитанняПриватне підприємсво уклало договір з нерезидентом на продаж товарів. 11.07.2015 р. продало товар (є ВМД) на суму 3636,36 € за курсом НБУ 24,15097 грн за 1 €. 22.07.2015 р. підприємство отримало кошти (3613,36 €) від нерезидента. Сума оплати менша на 23,00 €, тому що за умовами контракту з нерезидентом підприємство несе витрати за їхній переказ валюти.  22.07.2015 р. банк продав 75% суми, тобто 2710,02 € за міжбанківським курсом 24,08 грн (комісія банку 97,89 грн). Решту 25% в сумі 903,34 € банк продав 28.07.2015 р. за міжбанківським курсом 24,40 грн (комісія банку 66,12 грн). Як відобразити ці операції в бухобліку? Чи треба мати підтвердження від нерезидента, що він дійсно заплатив комісію іноземному банку на суму 23 €?

Відповідь: За умовами запитання, першою подією був експорт товару, тобто відвантажено покупцеві товар, який не був попередньо оплачений. 

Але в бухгалтерському обліку дохід від реалізації товару визнається за датою переходу права власності на такий товар до покупця. Якщо такий перехід права власності відбувся під час експорту товару, то дохід від реалізації визначається у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня здійснення такої операції. Тому підприємство повинно відобразити дохід від реалізації експортованого товару датою оформлення МД на експорт з урахуванням курсу Нацбанку на таку дату, на усю суму договірної вартості реалізованого товару. Одночасно підприємство списує зі складу активів реалізовані товари і має право визнати витрати у вигляді собівартості реалізованого товару.

Якщо договором передбачено, що покупець сплачує договірну ціну за вирахуванням витрат на комісію банку, яка сплачується за рахунок продавця, покупець виконав обов’язок з оплати повністю, і ніякої заборгованості за ним немає. Звісно, для того, щоб це стверджувати, треба мати документальне підтвердження суми утриманої комісії і щоб сума комісії та сума, яка надійшла від покупця разом дорівнювали договірній ціні реалізованого товару. 

Крім того, потрібно звернути увагу, що обслуговуючий банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього. Але, відповідно до пп. “е” п. 1.8 Інструкції №136 (затверджена Постановою НБУ від 24.03.99 р. № 136): “сума валютної виручки може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором:

відбувається оплата резидентом комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти, якщо оплата резидентом цих винагород передбачена експортним, імпортним договорами і підтверджена відповідним банківським документом або підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо оплата комісійної винагороди передбачена договором і за кожним окремим платежем за цим договором не перевищує 50 євро, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті)”.

Отже, уповноважений банк зніме експортну операцію з контролю тільки у випадку наявності зазначеного підтвердного документу, або якщо сума утриманої комісії не перевищуватиме зазначений розмір

Також потрібно пам'ятати про виникнення курсових різниць. Адже статті балансу про зобов'язання, які будуть отримані у фіксованій (або визначеній) сумі грошей є монетарними статтями. Відповідно до п. 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції.

Щодо дати надходження виручки в іноземній валюті для визнання суми курсових різниць, це є дата надходження коштів на розподільчий рахунок, виходячи з визначення терміна «операція в іноземній валюті» відповідно до п. 4 та 5 П(С)БО 21

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,

євро грн

Коригування фінрезультату до оподаткування

Дебет

Кредит

Збільшення

Зменшення

11.07.2015

Відвантажено товар

курс НБУ 24,15097

362

702

3636,36

87821,62

-

-

11.07.

2015

Списано собівартість реалізованого товару

(сума умовна)

902

281

55000,00

-

-

22.07.2015

Отримано оплату

курс НБУ  23,9307

314

(316)*

362

3613,36

86470,23

 

-

-

22.07.2015

Визнано курсові різниці (23,9307- 24,1509) х 3613,36 = 795,66

945

314

(316)

795,66

-

-

22.07.2015

 

75% валюти перераховано для обов'язкового продажу (курс НБУ —  23,9307 грн/євро)
2710,02 х 23,9307 = 64852,68

334

314 (316)

64852,68

-

-

22.07.2015

Решту валюти перераховано на поточний валютний рахунок (курс НБУ —  23,9307 грн/євро)
903,34 х 23,9307 = 21617,56

312

314

(316)

21617,56

-

-

22.07.2015

Зараховано на поточний рахунок кошти від продажу валюти (курс МВБ — 24,08 грн)
2710,02 х 24,08 = 65257,28
(курс НБУ — 23,9307 грн/євро)
2710,02 х 23,9307 = 64852,68

311

334

65257,28

-

-

22.07.2015

Визнано дохід від продажу валюти (24,08 — 23,93) х 2710,02 =406,50

334

711

404,60

-

-

22.07.2015

Комісія банку

92

311

97,89

-

-

22.07.2015**

Зарахування заборгованості

від покупця

92

362

23,00

550,39

-

-

22.07.2015

Визнано курсові різниці (24,1509 -23,9307) х 23,00 = 5,06

945

362

5,06

-

-

28.07.2015

Зараховано на поточний рахунок кошти від продажу валюти (курс МВБ — 24,40 грн)
903,34 х 24,40 = 22041,50
(курс НБУ — 24,39 грн/євро)

311

312

22041,50

-

-

28.07.2015

Визнано дохід від продажу валюти (24,40 — 24,39) х 903,34 =9,04

312

711

9,04

-

-

28.07.2015

Комісія банку

92

311

66,12

-

-

28.07.2015

Визнано курсові різниці (24,39- 23,9307) х 903,34 = 414,90

312

714

414,90

-

-

* з 24.07.2015 р. план рахунків доповнено новим субрахунком 316, який призначено для обліку коштів в іноземній валюті, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу відповідно до законодавства.

** дата 22.07.2015 р. у прикладі зазначена умовно, загалом витрати на сплату комісії слід визнати датою її сплати відповідно до підтвердного банківського документу. Якщо дата буде іншою, слід звернути увагу на визначення курсових різниць.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202449
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202454
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024249
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024480
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023242