ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Придбавати товари за кордоном із розрахунком за готівку СГД не можуть

Приватне підприємство на загальній системі, яке займається міжнародними перевезеннями, вирішило закупити за кордоном свіжі дині і в подальшому реалізувати на території України. Яким чином це відобразити в бухгалтерському та податковому обліку?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Нажаль, ваше запитання надто велике і виходить за межи нашого консультування. Адже ЗЕД-операції – це ціла сфера діяльності, яка має багато нюансів. 

Почати з того, що придбавати товари за кордоном із розрахунком за готівку суб’єкти господарської діяльності (далі – СГД) не можуть. А отже, вони повинні мати договір із постачальником і дотримуватися правил валютного контролю за безготівковими платежами, встановленими відповідним законодавством. Про це ми писали у ДК №45/2013 (це був цілий спецвипуск, присвячений різним запитанням, пов’язаним із використанням іноземної валюти). 


 

Також будь-яка імпортна продукція має пройти процедуру сертифікації в Україні (інакше неможливий її імпорт). Про це та облік витрат на таку сертифікацію ми писали в ДК №18/2014. 

Потім виникнуть витрати із розмитнення, транспортування, страхування під час перевезення такої продукції, курсові різниці – це різні витрати, щодо кожної з яких є свої правила здійснення та обліку. 

Можливі витрати у вигляді нестач  імпортного товару – про них ми писали в ДК №47/2013 тощо.

Якщо ж наведених матеріалів вам буде недостатньо, то ви можете задати нам питання, але більш конкретне, яке стосується не придбання товарів за кордоном і їх подальшого продажу в Україні, а якоїсь окремої частки цих операцій, яка є для вас складною.    

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Виявлення нестачі імпортованого товару після закінчення митного оформлення (аудіоверсія)
    Мабуть, я не зовсім зрозуміло сформулювала своє попереднє запитання.Уточнюю: З нерезидентом було укладено контракт, погоджений із Фондом у межах програми «5-7-9». Обладнання постачалося окремими партіями (палетами). Під час поставки останньої палети в інвойсі, CMR та ВМД була допущена помилка в кількості: зазначено 72 шт. замість фактично поставлених 66 шт. При цьому фактична кількість отриманого обладнання відповідає 66 шт. Зі свого боку ми склали акт невідповідності та направили нерезиденту відповідний лист із повідомленням про помилку. У бухгалтерському обліку оприбуткували фактично отриману кількість — 66 шт. Підкажіть, будь ласка, які ще документи необхідно оформити з боку підприємства та/або отримати від нерезидента, щоб документально підтвердити фактичну кількість отриманого обладнання, обґрунтувати бухгалтерський облік і уникнути можливих претензій з боку контролюючих органів або Фонду?
    Сьогодні 15:1120
  • УКТ ЗЕД дитячих нарукавників для басейну у 2026 році: класифікація товару (аудіоверсія)
    Який код УКТ ЗЕД застосовувати для дитячих надувних нарукавників, призначених для плавання та використання в басейні?
    09.10.202639
  • Експорт товарів: коли починається строк розрахунків та нарахування пені
    Граничний строк розрахунків за експортом починається з дня митного оформлення товару. У разі прострочення пеня нараховується за кожен день, починаючи з першого дня після закінчення встановленого строку
    08.10.2026793
  • Експорт ІТ-послуг у 2026 році: ліміт 1 млн грн для реєстрації платником ПДВ (аудіоверсія)
    Компанія — резидент Дія Сіті, не зареєстрована платником ПДВ та надає ІТ-послуги замовникам з Великої Британії та Грузії. Чи враховуються кошти, отримані від нерезидентів за такі послуги, при визначенні обсягу операцій 1 млн грн для обов’язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до ст. 181 ПКУ?
    01.10.202686
  • Експорт інжинірингових і проєктних робіт у 2026 році: чи потрібно закривати отриманий аванс актом протягом 180 днів? (аудіоверсія)
    Підприємство — резидент України виконує для нерезидента з Австрії інжинірингові та проєктні роботи за договором МТД. Валюта договору — євро; передплату отримано 31.03.2026 р. Через затримку проєкту завершити роботи протягом 180 календарних днів неможливо. Чи потрібно до 27.09.2026 р. підписати акт із замовником, щоб не порушити вимоги валютного законодавства?
    30.09.202655