• Посилання скопійовано

Іноземна компанія орендує офіс в Україні: чи буде це постійним представництвом?

Громадянин України є засновником іноземної компанії (США) (постійно проживає в США)придбав в Україні нерухомість, яку планує надати в оренду як ФОП (зареєстрований в Україні за цим видом діяльності) своїй компанії для офісу, де будуть працювати інші ФОП, що надають послуги для цієї компанії. Доходів на території України компанія не планує. Відносини з ФОП, що надають послуги для іноземної компанії, планує оформити договорами позички на користування обладнанням. Чи буде це постійним представництвом нерезидента в Україні?

Чи є український офіс постійним представництвом нерезидента?

Починаючи з 01.01.2021 згідно з пп. 133.2.2 ПКУ платниками податку на прибуток визначаються нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ.

З 01.01.2021 постійне представництво відповідно до пп. 14.1.193 ПКУ – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 ПКУ). Тобто товари, послуги, роботи мають продаватися в Україні. Тільки при виконанні цієї умови в принципі може виникати постійне представництво нерезидента в Україні.

А якщо українські ФОПи надають нерезиденту певні послуги, мова про постійне представництво нерезидента в Україні не йде. Якби з ФОП-виконавцями укладалися не договори позички обладнання, а, наприклад, відплатні договори оренди, то нерезидент отримував би дохід походженням з України, і такий офіс вважався б постійним представництвом нерезидента.

Отже, на нашу думку, такий офіс не є постійним представництвом нерезидента з метою оподаткування прибутку, тому що доходів цей підрозділ не отримує. Цей офіс може вважатися відокремленим підрозділом нерезидента без статусу постійного представництва.

 

Контрольована іноземна компанія

З 01.01.2022 р. набрала чинності ст. 39-2 ПКУ.

Відповідно до пп. 39-2.1.2 ПКУ з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

  • володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або
  • володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
  • окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

З наведеного випливає, що в розглядуваній ситуації резидент України, який володіє іноземною компанією, є контролюючою особою, а така компанія є контрольованою іноземною компанією (КІК).

Про особливості оподаткування фізособи резидента України, яка є засновником нерезидента, ми писали, приміром, туттуттуттут.

Причому доходи фізособи резидента будуть оподатковуватися вже за наслідками 2022 року, якщо не будуть внесені зміни до ПКУ.

***

Також читайте:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202449
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202454
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024249
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024480
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023242