Чи можна отримувати експортну виручку на рахунок у закордонному банку?

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №2473, резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Таким чином, ФОП може відкривати рахунок у закордонному банку і отримувати на нього експортну виручку.

Аналогічно консультує і податкова, відповідаючи на питання в підкатегорії 112.02, ЗІР: «Чи має право СГ здійснювати розрахунки з нерезидентами за операціями з експорту та імпорту товарів, через рахунки відкриті в іноземних фінансових установах, які знаходяться за межами України?».

Чи обов’язково цю виручку перераховувати на рахунок в українському банку?

В ч. 1 ст. 13 Закону №2473 зазначено, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону №2473, термін «товар» вживається у значенні, встановленому Законом про ЗЕД.

Згідно з ст. 1 Закону про ЗЕД, товар – будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Тобто, послуги також відносяться до поняття товарів і на них поширюється процедура дотримання граничних строків розрахунків.

Відповідно до п. 21 розділу II Положення №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з пп. 2 та 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 16 - 2 розд. IV цієї Інструкції.

Разом з тим, Постановою Правління НБУ №67 визначено, що граничні строки розрахунків не поширюються, серед іншого, на послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються.

Таким чином, процедура дотримання граничних строків розрахунків не поширюється на експорт послуг комп’ютерного програмування. Це означає, що немає підстав отриману на рахунок в іноземному банку за кордоном всю валютну виручку обов’язково повертати на рахунок в українському банку.

ФОП може повернути тільки частину цієї виручки, для сплати ЄП, ЄСВ, послуг українського банку тощо. А решту витрачати для особистих цілей безпосередньо з закордонного рахунку.