• Посилання скопійовано

Чи можна отримувати експортну виручку на рахунок у закордонному банку?

ФОП на III групi ЄП, який надає послуги комп’ютерного програмування, має рахунок в іноземному банку за кордоном. Чи можна отримувати експортну виручку на такий рахунок? Чи обов’язково цю виручку перераховувати на рахунок в українському банку?

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №2473, резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції. Таким чином, ФОП може відкривати рахунок у закордонному банку і отримувати на нього експортну виручку.

Аналогічно консультує і податкова, відповідаючи на питання в підкатегорії 112.02, ЗІР: «Чи має право СГ здійснювати розрахунки з нерезидентами за операціями з експорту та імпорту товарів, через рахунки відкриті в іноземних фінансових установах, які знаходяться за межами України?».

 

Розглянемо, чи обов’язково цю виручку перераховувати на рахунок в українському банку

В ч. 1 ст. 13 Закону №2473 зазначено, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону №2473, термін «товар» вживається у значенні, встановленому Законом про ЗЕД.

Згідно з ст. 1 Закону про ЗЕД, товар – будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Тобто, послуги також відносяться до поняття товарів і на них поширюється процедура дотримання граничних строків розрахунків.

Відповідно до п. 21 розділу II Положення №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з пп. 2 та 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 16 - 2 розд. IV цієї Інструкції.

Разом з тим, Постановою Правління НБУ №67 визначено, що граничні строки розрахунків не поширюються, серед іншого, на послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються.

Таким чином, процедура дотримання граничних строків розрахунків не поширюється на експорт послуг комп’ютерного програмування. Це означає, що немає підстав отриману на рахунок в іноземному банку за кордоном всю валютну виручку обов’язково повертати на рахунок в українському банку.

ФОП може повернути тільки частину цієї виручки, для сплати ЄП, ЄСВ, послуг українського банку тощо. А решту витрачати для особистих цілей безпосередньо з закордонного рахунку.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202538
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025245
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025352
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202558
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025260