Головна Усі консультації Держрегулювання ЗЕД

Перерахування коштів нерезиденту третьою особою - резидентом

Нерезидент у 2018 році поставив станок на підприємство «Т». Але «Т» не розрахувалося з нерезидентом. Чи може підприємство «І» придбати цей станок у «Т», сплативши кошти нерезиденту?

Загальна схема роботи в ситуації, яка описана в запитанні:

У цій ситуації є два договори купівлі-продажу. За першим договором, «Т» придбало у нерезидента станок, але не розрахувалося.

В бухобліку «Т» отримання станка може відображатися проведенням (цифри умовні): Дт 28 тощо Кт 632 – 100 000 грн. Тобто з одного боку у «Т» є на балансі майно – станок. З іншого – заборгованість перед нерезидентом.

За другим договором, «І» придбало у «Т» станок, що в обліку «І» може відображатися проведеннями (цифри умовні): 

  • Дт 28 тощо Кт 631 – 100 000 грн (на суму без ПДВ);
  • Дт 641 Кт 631 – 20 000 грн (ПК з ПДВ, якщо «Т» є платником ПДВ).

Своєю чергою, в обліку «Т» продаж відобразиться проведенням:

  • Дт 361 Кт 702 – 120 000 грн (продано станок);
  • Дт 702 Кт 641 – 20 000 грн (нараховано ПЗ з ПДВ, якщо «Т» є платником ПДВ);
  • Дт 702 Кт 791 – 100 000 грн (дохід від продажу віднесено на фінрезультати);
  • Дт 902 Кт 28 – 100 000 грн (списана собівартість проданого станка);
  • Дт 791 Кт 902 – 100 000 грн (собівартість реалізації віднесено на фінрезультати).

Після здійснення всіх цих операцій в обліку «Т» буде рахуватися кредиторська заборгованість перед нерезидентом, на субрахунку 632, на суму 100 000 грн і дебіторська заборгованість «І» на субрахунку 361 на суму 100 000 грн.

А в обліку «І» буде рахуватися кредиторська заборгованість перед «Т», на субрахунку 631, на суму 100 000 грн.

Отже, «І» може перерахувати кошти на погашення своєї заборгованості на рахунок «Т»: Дт 631 Кт 311 – 100 000 грн. І заборгованість буде закритою.

В обліку «Т» отримання оплати від «І»: Дт 311 Кт 361 – 100 000 грн. А потім перерахування нерезиденту: Дт 632 Кт 312 – 100 000 грн. Відтак всі заборгованості будуть погашені.

Поряд з цим, у договорі купівлі-продажу між «Т» і «І» можуть зазначити, що «Т» доручає «І» погасити заборгованість за цим договором шляхом перерахування на рахунок нерезидента, для погашення заборгованості за договором між «Т» і нерезидентом.

В такому разі на виконання такої умови договору купівлі-продажу між «Т» і «І», «І» перерахує кошти нерезиденту, але заборгованість буде закрита перед «Т». В бухгалтерському обліку «І» так само буде закрита заборгованість перед «Т»: Дт 631 Кт 312 – 100 000 грн.

Надалі «І» надасть звіт «Т» про виконання зазначеної умови про перерахування коштів нерезиденту. На підставі такого звіту «Т» закриє заборгованості – кредиторську перед нерезидентом і дебіторську «І»: Дт 632 Кт 361 – 100 000 грн.

Окремо скажемо про курсові різниці, які виникатимуть у цій ситуації. Наприклад, «І» буде перераховувати кошти нерезиденту в іноземній валюті. Внаслідок зміни курсу валюти змінюватиметься і сума заборгованості, яка закриватиметься між «І» і «Т». Таку зміну слід буде розглядати як зміну ціни станка, отриманого «І» від «Т» за договором купівлі-продажу між ними.

 

Чи дозволена така схема чинним законодавством України?

Дивимося Положення №5.

Відповідно до п. 109 Положення №5, за поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання - резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи:

  • за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами);
  • на підставі договорів комісії, доручення, консигнації або агентських угод тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону про ЗЕД, зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

У ситуації, яку ми розглядаємо, підприємство «І» платить нерезиденту не на підставі ЗЕД-договору, а на підставі договору купівлі-продажу між «Т» і «І». Фактично такий договір містить елементи доручення, де «Т» доручає «І» сплатити належну за договором суму не на рахунок «Т», а на рахунок нерезидента.

З точки зору п. 109 Положення №5 така операція допустима, з точки зору дотримання граничних строків розрахунків іноземною валютою.

Граничні строки розрахунків за операцією з імпорту товару, встановлені згідно з ст. 13 Закону про валюту і валютні операції, в ситуації, яку ми розглядаємо, не застосовуються. Тому що товар (станок) спершу отримано від нерезидента, а потім за нього здійснюється оплата. Граничні строки застосовуються в іншій ситуації, коли спершу здійснена оплата, а потім надходить товар.

З наведеного випливає, що ситуація, яку ми розглядаємо, цілком допустима. Заборони на її здійснення чинним законодавством України немає.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 58 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Олександр Золотухін
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Держрегулювання / ЗЕД
Теги:
Нерезиденти , ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі