Перерахування коштів нерезиденту третьою особою - резидентом

Загальна схема роботи в ситуації, яка описана в запитанні:

У цій ситуації є два договори купівлі-продажу. За першим договором, «Т» придбало у нерезидента станок, але не розрахувалося.

В бухобліку «Т» отримання станка може відображатися проведенням (цифри умовні): Дт 28 тощо Кт 632 – 100 000 грн. Тобто з одного боку у «Т» є на балансі майно – станок. З іншого – заборгованість перед нерезидентом.

За другим договором, «І» придбало у «Т» станок, що в обліку «І» може відображатися проведеннями (цифри умовні): 

• Дт 28 тощо Кт 631 – 100 000 грн (на суму без ПДВ);
• Дт 641 Кт 631 – 20 000 грн (ПК з ПДВ, якщо «Т» є платником ПДВ).

Своєю чергою, в обліку «Т» продаж відобразиться проведенням:

• Дт 361 Кт 702 – 120 000 грн (продано станок);
• Дт 702 Кт 641 – 20 000 грн (нараховано ПЗ з ПДВ, якщо «Т» є платником ПДВ);
• Дт 702 Кт 791 – 100 000 грн (дохід від продажу віднесено на фінрезультати);
• Дт 902 Кт 28 – 100 000 грн (списана собівартість проданого станка);
• Дт 791 Кт 902 – 100 000 грн (собівартість реалізації віднесено на фінрезультати).

Після здійснення всіх цих операцій в обліку «Т» буде рахуватися кредиторська заборгованість перед нерезидентом, на субрахунку 632, на суму 100 000 грн і дебіторська заборгованість «І» на субрахунку 361 на суму 100 000 грн.

А в обліку «І» буде рахуватися кредиторська заборгованість перед «Т», на субрахунку 631, на суму 100 000 грн.

Отже, «І» може перерахувати кошти на погашення своєї заборгованості на рахунок «Т»: Дт 631 Кт 311 – 100 000 грн. І заборгованість буде закритою.

В обліку «Т» отримання оплати від «І»: Дт 311 Кт 361 – 100 000 грн. А потім перерахування нерезиденту: Дт 632 Кт 312 – 100 000 грн. Відтак всі заборгованості будуть погашені.

Поряд з цим, у договорі купівлі-продажу між «Т» і «І» можуть зазначити, що «Т» доручає «І» погасити заборгованість за цим договором шляхом перерахування на рахунок нерезидента, для погашення заборгованості за договором між «Т» і нерезидентом.

В такому разі на виконання такої умови договору купівлі-продажу між «Т» і «І», «І» перерахує кошти нерезиденту, але заборгованість буде закрита перед «Т». В бухгалтерському обліку «І» так само буде закрита заборгованість перед «Т»: Дт 631 Кт 312 – 100 000 грн.

Надалі «І» надасть звіт «Т» про виконання зазначеної умови про перерахування коштів нерезиденту. На підставі такого звіту «Т» закриє заборгованості – кредиторську перед нерезидентом і дебіторську «І»: Дт 632 Кт 361 – 100 000 грн.

Окремо скажемо про курсові різниці, які виникатимуть у цій ситуації. Наприклад, «І» буде перераховувати кошти нерезиденту в іноземній валюті. Внаслідок зміни курсу валюти змінюватиметься і сума заборгованості, яка закриватиметься між «І» і «Т». Таку зміну слід буде розглядати як зміну ціни станка, отриманого «І» від «Т» за договором купівлі-продажу між ними.

Чи дозволена така схема чинним законодавством України?

Дивимося Положення №5.

Відповідно до п. 109 Положення №5, за поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання - резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи:

• за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами);
• на підставі договорів комісії, доручення, консигнації або агентських угод тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону про ЗЕД, зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

У ситуації, яку ми розглядаємо, підприємство «І» платить нерезиденту не на підставі ЗЕД-договору, а на підставі договору купівлі-продажу між «Т» і «І». Фактично такий договір містить елементи доручення, де «Т» доручає «І» сплатити належну за договором суму не на рахунок «Т», а на рахунок нерезидента.

З точки зору п. 109 Положення №5 така операція допустима, з точки зору дотримання граничних строків розрахунків іноземною валютою.

Граничні строки розрахунків за операцією з імпорту товару, встановлені згідно з ст. 13 Закону про валюту і валютні операції, в ситуації, яку ми розглядаємо, не застосовуються. Тому що товар (станок) спершу отримано від нерезидента, а потім за нього здійснюється оплата. Граничні строки застосовуються в іншій ситуації, коли спершу здійснена оплата, а потім надходить товар.

З наведеного випливає, що ситуація, яку ми розглядаємо, цілком допустима. Заборони на її здійснення чинним законодавством України немає.