ФОП та ЗЕД: на якій системі вигідніше перебувати та чи ставати платником ПДВ?

Система оподаткування: на якій можна?

Розпочнемо із того, що згідно зі ст. 3, 5 Закону про ЗЕД та ст. 378 ГКУ суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. До того ж усі вони мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак. Тобто фізособи-підприємці мають право здійснювати ЗЕД нарівні з іншими суб’єктами господарювання.

Податковий статус фізособи-підприємця також для ЗЕД не перешкода. Так, що стосується загальної системи оподаткування, то у ст. 177 ПКУ немає будь-яких обмежень щодо здійснення ЗЕД та взагалі будь-яких обмежень щодо здійснення видів діяльності. Тож ФОП може займатися експортом взуття, перебуваючи на загальній системі оподаткування.

Що стосується спрощеної системи оподаткування, то відповідно до роз’яснення у підкатегорії 107.01, «ЗІР» (запитання: «Чи можуть ФОП – платники ЄП першої – четвертої груп здійснювати ЗЕД?») ФОП – платники єдиного податку першої – четвертої груп можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за умови дотримання вимог розд. XIV ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування.

Які ж це умови? Є загальні, а є індивідуальні для певної групи. Для ІІІ групи індивідуальних обмежень немає. Що стосується загальних – то згідно з пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ ФОП на ЄП не може здійснювати виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів.

Оскільки взуття не є підакцизним товаром згідно з пп. 14.1.145 та пп. 215.1 ПКУ, то ФОП може виробляти та експортувати взуття за кордон, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.

Система оподаткування: особливості оподаткування

Загальна система оподаткування

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (пп. 177.2 ПКУ). Про доходи та витрати ФОП ми детально писали тут. 

Із чистого доходу слід сплатити 18% ПДФО та 1,5% ВЗ.

Спрощена система оподаткування

Об’єктом оподаткування ЄП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ - безоплатно отримані товари (роботи, послуги); кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (втім, це стосується лише платників ЄП ІІІ групи, які також є платниками ПДВ).

Що не є доходом ФОП перелічено у пп. 292.11 ПКУ. Тож, по суті ЄП (3% або 5%) слід сплачувати із повної суми отриманої виручки. Витрати не приймаються при розрахунку об’єкту оподаткування єдиним податком. Про порядок визнання доходів у ФОП ми писали тут.

ПДВ

Якщо ФОП обере спрощену систему оподаткування без сплати ПДВ, то навіть досягнувши обсягу в 1 млн грн йому не слід в обов’язковому порядку реєструватися платником ПДВ (пп.181.1 ПКУ).

Якщо ФОП обере загальну систему оподаткування без сплати ПДВ, то досягнувши обсягу в 1 млн грн йому в обов’язковому порядку слід зареєструватися платником ПДВ (пп.181.1 ПКУ).

Якщо ФОП є платником ПДВ, то при експорті слід звернути увагу на такі моменти:

• За загальним правилом, до операцій з вивезення (експорту) товарів застосовується нульова ставка ПДВ (пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ). Причому факт вивезення товару за межі митної території України необхідно підтвердити митною декларацією (МД), оформленою відповідно до вимог митного законодавства (пп. «б» пп. 187.1 ПКУ) і повідомлення про фактичне вивезення товарів (п. 30 Положення №450);
• база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів не може бути нижчою мінімальної, тобто не нижче звичайних цін (абз.2 пп.188.1 ПКУ);
• Та навіть, якщо мінімальна база оподаткування ПДВ перевищує контрактну вартість товарів, то після довгої судової тяганини податківці погодилися, що при експорті нульова ставка застосовується до всієї суми бази оподаткування (збільшеної при розрахунку до розміру мінбази);
• датою виникнення ПЗ з ПДВ є дата оформлення МД, яка відповідає одночасно двом умовам (пп. «б» пп. 187.1 ПКУ): підтверджує факт перетину митного кордону України і оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Що стосується ПК з ПДВ, то він формуватиметься при придбанні у платників ПДВ товарів, робіт, послуг, необхідних для виробництва та продажу товару – взуття. Право на ПК виникає при отриманні належним чином зареєстрованої у ЄРПН ПН (пп.198.2 ПКУ).

Що стосується отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, то про нього ми детально писали тут.

Вигідність перебування на тій чи іншій системі оподаткування, а також чи варто ставати платником ПДВ, радимо проаналізувати шляхом проведення розрахунків з даних за бізнес-планом виробництва та продажу взуття чи інших відомих орієнтовних даних.