Господарські операції між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні можуть визнаватися контрольованими з 01.01.2018 р. (пп. 39.2.1.3 ПКУ). Адже саме із цієї дати набрали чинності зміни, унесені пп. 5 п. 2 Закону №2245 до ст. 39 ПКУ.
Виконання критерію за загальним обсягом доходу (150 млн грн) при цьому не потрібне. Достатньо, якщо обсяг їх госпоперацій, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (див. пп. 39.2.1.7 ПКУ).
Госпоперацією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток. А для цілей оподаткування податком на прибуток представництво прирівнюється до платника податків, що здійснює свою діяльність незалежно від нерезидента (пп. 141.4.7 ПКУ).
Тож слід підрахувати обсяг госпоперацій між нерезидентом та його постпредставництвом, що здійснюються з 01.01.2018 р., й якщо він перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків), то тоді такі операції є контрольованими, а отже, слід врахувати це при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток й подавати Звіт про контрольовані операції.
Нагадаємо!
Постійним представництвом є постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться госпдіяльність нерезидента в Україні (пп. 14.1.193 ПКУ). Постійними представництвами є місце управління, філія, офіс, фабрика, майстерня, установка або споруда для розвідки природних ресурсів, шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів, склад або приміщення, яке використовується для доставки товарів, сервер.
Втім слід відмітити, що іноземні суб’єкти господарювання можуть провадити свою діяльність на території України у різних формах господарювання – або як постійне представництво, або ТОВ (дочірня компанія). Між цими двома формами є відмінності.
Так, зокрема, ТОВ є юрособою, яка виступає в усіх відносинах від свого імені, є резидентом України, діє на підставі статуту, ТОВ є власником майна, яке передано йому засновниками (учасниками), а також власником доходів, отриманих від госпдіяльності.
А ось постійне представництво виступає в усіх відносинах виключно від імені іноземної компанії (наприклад, в договорах стороною завжди вказується іноземна компанія), не є юрособою та не є резидентом України, немає статуту, не є власником майна і доходів від госпдіяльності, таким власником є іноземна компанія.
Відповідно такі форми господарювання по-різному реєструються у держреєстратора та в ДФС відповідно до Порядку №1588. Детально про ці форми та про вибір системи оподаткування ми писали тут>>
З огляду на вищесказане, оскільки ТОВ й постійне представництво – це різні форми господарювання нерезидентів на території України, то вважаємо, що оскільки у ст. 39 ПКУ мова саме про постійне представництво, а підприємство оформлене саме як ТОВ, то тут немає контрольованих операцій.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись