Реєстрація ТОВ або постійного представництва нерезидентом: які податки сплачувати?

Постійне представництво

Якщо нерезидент відкриває постійне представництво в Україні, таке представництво буде платником податку на прибуток відповідно до пп. 133.2.2 ПКУ.

Відповідно до п. 133.3 ПКУ постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику – на даний час це Порядок №1588. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Про оподаткування діяльності постійного представництва нерезидента ДФСУ видала ІПК від 31.05.2017 р. №421/О/99-99-15-02-02-14/ІПК. Наш коментар до цієї ІПК читайте тут>>>

Також є матеріал про оподаткування постійних представництв нерезидента  у "Віснику. Офіційно про податки" від 06.05.2016 р.

Постійне представництво нерезидента підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ відповідно до розділу V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ.

Зверніть увагу: що до оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (ст. 194 ПКУ), ставкою 7% (пп. "в" п. 193.1 ПКУ), нульовою ставкою ПДВ (ст. 195 ПКУ) та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ (ст. 197 ПКУ, підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ – див. ресурс "ЗІР", підкатегорія 101.02 питання: "Які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ?". Робимо висновок:  до цього обсягу не належать операції, які не є об’єктом оподаткування згідно зі  ст. 196 ПКУ. 

Також постійне представництво нерезидента має право добровільно зареєструватися платником ПДВ відповідно до ст. 182 ПКУ.

Платником єдиного податку постійне представництво нерезидента бути не може – див. наступний розділ.

Єдиний податок

Для того, щоб сплачувати єдиний податок, слід зареєструвати юрособу, зокрема, у формі ТОВ. Держреєстрація юрособи в Україні здійснюється відповідно до Закону про держреєстрацію.

Відповідно до п. 291.3 ПКУ  юрособа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно до п. 297.1 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

• податку на прибуток підприємств;
• ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, якщо обрана ставка єдиного податку 3 –ї групи в розмірі 5%;
• земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності;

Відповідно до п. 297.2 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ. Зокрема, це податки і збори, перелічені у ст. 9 та ст. 10 ПКУ, а саме:

• ПДФО – платник ЄП виконує, передбачені ПКУ, функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних ПДФО доходів на користь фізособи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ПКУ);
• ПДВ – у разі обрання ставки ЄП 3-ї групи в розмірі 3%;
• акцизний податок – на загальних підставах (зокрема, при виробництві та продажу підакцизних товарів);
• екологічний податок – на загальних підставах;
• рентна плата  – на загальних підставах;
• мито – на загальних підставах. 

На загальних підставах також сплачуються місцеві податки та збори:

• податок на майно;
• збір за місця для паркування транспортних засобів;
• туристичний збір.

Відповідно до п. 265.1 ПКУ податок на майно складається з:

• податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
• транспортного податку;
• плати за землю.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Загальна система оподаткування

На загальній системі оподаткування сплачуються всі податки і збори, передбачені ст. 9 та ст. 10 ПКУ, крім єдиного податку. Для кожного податку та збору встановлюються свої правила.

Основні податки на загальній системі – це податок на прибуток та ПДВ. При цьому платником податку на прибуток юрособа стає з моменту її реєстрації як платника податків, а зареєструватися платником ПДВ можна на добровільних засадах (ст. 182 ПКУ) або в обов’язковому порядку після досягнення обсягу оподатковуваних операцій в 1 млн грн – ст. 181 ПКУ.

Щодо визначення обсягу оподатковуваних операцій див. перший розділ цієї консультації -  до оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (ст. 194 ПКУ), ставкою 7% (пп. "в" п. 193.1 ПКУ), нульовою ставкою ПДВ (ст. 195 ПКУ) та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ (ст. 197 ПКУ, підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ). До цього обсягу не належать операції, які не є об’єктом оподаткування згідно зі  ст. 196 ПКУ.