• Посилання скопійовано

Повторне зменшення річного доходу до 20 млн грн після перевищення: чи можна знову не застосовувати податкові різниці?

У 2015 р. підприємство прийняло рішення незастосовувати податкові різниці для визнання об'єкту оподаткування податком на прибуток (дохід не перевищував 20 млн грн). За 2017 р. дохід перевищив 20 млн грн. Чи може підприємство не застосовувати податкові різниці у майбутньому, якщо його обсяг не перевищить 20 млн грн?

Згідно з п. 134.1 ПКУ для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Таким чином, якщо читати обидва абзаци цієї норми разом, якщо підприємство не застосовувало податкові різниці протягом кількох років підряд, в яких дохід не перевищував 20 млн. грн, а в якомусь році відбулось перевищення критерію доходу, то починаючи з такого року воно має їх застосовувати. Проте  застосовувати включно до року, в якому дохід буде більше 20 млн грн. У випадку якщо в будь-якому наступному році дохід буде менше за 20 млн грн виникає нова "безперервна сукупність років", в яких виконується критерій щодо можливості незастосування податкових різниць. А, отже, платник знову може прийняти рішення про іх незастосування. Знову ж таки включно до року, в якому знову буде перевищення 20 млн грн річного доходу. 

Проте через можливість неоднозначного трактування зазначеної норми з боку податківців на місцях, радимо звернутись до ДФС за індивідуальною податковою консультацією відповідно до ст. 52 ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Степанов Михайло

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості
    На підставі якого нормативно-правового акту податкові органи видають довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та який актуальний механізм її отримання платником податків?
    29.01.2026171
  • Перелік наказів з військового обліку на підприємстві
    Який вичерпний перелік наказів з військового обліку має бути оформлений на підприємстві згідно з Порядком №1487? Зокрема, які розпорядчі документи регулюють призначення відповідальних осіб, організацію обліку та щорічну перевірку даних?
    27.01.2026352
  • Наказ про затвердження графіка звіряння облікових даних
    Як правильно оформити наказ про затвердження графіка звіряння облікових даних списків персонального військового обліку із записами у військово-облікових документах працівників підприємства згідно з вимогами Порядку №1487? Які обов'язкові реквізити та терміни підготовки цього документа слід врахувати?
    26.01.202646
  • Заповнення інформації про відстрочку у Додатку 5 (списки)
    Підприємство подає документи про прийняття на роботу військовозобов’язаного. Як коректно заповнити відомості щодо відстрочки (відповідно до примітки 1 Додатка 5), якщо у військово-обліковому документі працівника у відповідній графі стоїть прочерк, мобілізаційне розпорядження відсутнє, а бронювання лише планується? Чи потрібно у супровідному листі або списках прямо зазначати про відсутність відстрочки?
    20.01.202643
  • Невідповідність ВОС у паперовому та електронному військовому квитках
    У працівника в паперовому тимчасовому військово-обліковому документі зазначено ВОС 790. Після оновлення даних через електронний кабінет (Резерв+) ВОС змінився на 999. Який порядок дій працівника для усунення розбіжностей між паперовим документом та даними електронного реєстру?
    20.01.202628