Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ, пп. 14.1.222 якого визначено, що роботодавець — це самозайнята особа, яка використовує найману працю фізосіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати ПДФО та військового збору до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами, - нагадує "Вісник. Офіційно про податки".
Водночас пп. 14.1.180 ПКУ визначено, що податковий агент щодо ПДФО — самозайнята особа, яка зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізособи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовий збір — 1,5 % бази оподаткування (пп. 168.1.1 та пп. 1.2 та 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Податкові агенти зобов’язані подавати у строки, встановлені Податковим кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також суми утриманого з них податку та збору до контролюючого органу за місцем свого розташування (п. 176.2 ПКУ).
Однак згідно з п. 177.8 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності самозайнята особа, яка нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 та 14.1.222 ПКУ.
Самозайнята особа набуває статусу податкового агента щодо ПДФО лише у випадку нарахування (виплати) доходів фізичній особі.
Водночас відповідно до пп. «б» п. 176.2 ПКУ доходи, нараховані на користь платника податку, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку за формою №1ДФ згідно з наказом №4.
Отже, у разі якщо самозайнята особа нараховує (виплачує) дохід іншій самозайнятій особі, то вона має виконати обов’язок податкового агента в частині подання форми №1ДФ в порядку та строки, встановлені вищезазначеним наказом.