• Посилання скопійовано

Реквізит "підстава для здійснення операцій" не відноситься до обов’язкових реквізитів первинного документу

Підприємство уклало договір позики з фінансовою компанією (ФК1), яка пізніше уклала договір факторингу з іншою фінансовою компанією (ФК2) та надіслала повідомлення про укладання такого договору. Компанія (ФК2) нарахувала відсотки за договором позики, але в акті нарахування відсотків вказала не цей договір як підставу, а договір факторингу. Чи можна ключати до складу витрат ці відсотки?

Запитання:

Підприємство уклало договір позики з фінансовою компанією (ФК1). Ця компанія уклала договір факторингу з іншою фінансовою компанією (ФК2) та надіслала  повідомлення про укладання такого договору. Компанія (ФК2) нарахувала відсотки за договором позики, але в акті нарахування відсотків вказала не цей договір як підставу, а договір факторингу. Чи можна боржнику включати до складу витрат ці відсотки? В акті нарахування відсотків серед реквізитів первинного документа, яку підставу вважати правильною: первинний договір позики чи договір факторингу? 

Відповідь:

Заміна кредитора в зобов’язані є уступкою права вимоги або факторингом. Відповідно до ст. 1077 ЦКУ за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). 

Боржник, в даному випадку підприємство позичальник коштів зобов'язаний здійснити платіж факторові (за умовами запитання це фінустанова - ФК2) за умови, що він одержав від клієнта (за умовами запитання це фінустанова - ФК1) або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. 

Згідно з ч. 2 ст. 517 ЦКУ  підприємство має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Отже, за ч. 2 ст. 1082 ЦКУ підприємство має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги мало місце. Це може бути письмове повідомлення або копія договору.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Звідси можна зробити висновок, що з правової точки зору для підприємства-боржника факторинг є не чим іншим, як заміною сторін у зобов’язаннях, і жодних бухгалтерських та податкових наслідків не спричиняє. Але обов'язкові реквізити, які повинні зазначатись у первинному документі відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення №88 наступні:

  • назва документа (форми); 
  • дата складання; 
  • назва підприємства, від імені якого складено документ; 
  • зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 
  • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 
  • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того п. 2.4 Положення №88 уточнює, що до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Отже, робимо висновок, що такий реквізит, як  "підстава для здійснення операцій" не відноситься до обов’язкових реквізитів. Хоча для фактора (за умовами запитання це фінустанова — ФК2) підставою для складання підтвердного документа є договір факторингу. 

Слід зазначити, що з 1 січня 2018 року передбачаються зміни до ст. 9 Закону про бухоблік (05.10.2017 р. ВРУ прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). А саме: "Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про: дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо". 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»