Чи можна суму не поверненої фіндопомоги віднести на збільшення статутного фонду?

Щодо подібних операцій податківці висловилися у листі від 04.03.2016 р. №4919/6/99-99-19-02-02-15. Зокрема, вони зазначають, що ст. 86 ГКУ визначено, що вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.

Виходячи з цього у листі робиться висновок, що на суму заборгованості за кредитом не можна збільшувати статутний капітал.

Але в даному випадку мова йде не про кредит, а про фінансову допомогу, яка кредитом не є. Що таке кредитний договір, визначено у  ст. 1054 ЦКУ: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Отже, кредит має бути відплатним, а фіндопомога відплатною не є.

У випадку фіндопомоги можна звернутися до норм ч. 2 ст. 144 ЦКУ, відповідно до якої не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. Щодо цієї норми думки спеціалістів розділилися:

• одні вважають, що ця норма стосується лише первісного формування статутного капіталу, коли учасники мають заборгованість з внесення внесків до статутного капіталу, яка обліковується на  рахунку 46. Подальшого збільшення статутного капіталу це обмеження не стосується.
• інші вважають, що це обмеження стосується операцій з поповнення статутного каптіалу на всіх етапах – як при формуванні статутного каптіалу, так і при подальшому збільшенні.

Автор дотримується першої позиції, за умови, що розмір статутного капіталу, зафіксований при створенні ТОВ, було повністю сплачено до моменту прийняття рішення про збільшення статутного капіталу. 

Ця операція оформлюється рішенням загальних зборів засновників ТОВ.

Бухгалтерські записи будуть такими:

• Дт 46 Кт 40 – збільшення розміру статутного капіталу (після того, як його зареєстрували у встановленому порядку)
• Дт 685 Кт 46 – погашення заборгованості учасника з внесення коштів до статутного капіталу за рахунок погашення заборгованості ТОВ перед таким учасником щодо повернення фіндопомоги. 

Наслідків з податку на прибуток та ПДВ ця операція не спричиняє.

Якщо підприємство прийме другу позицію, то в цьому випадку таку заборгованість слід визнати доходом – як дохід від списання кредиторської заборгованості: Дт 717 Кт 685, з включенням цього доходу до складу фінрезультату для цілей оподаткування. Наслідків з ПДВ не виникає.