• Посилання скопійовано

Чи можна суму не поверненої фіндопомоги віднести на збільшення статутного фонду?

04.12.2016 р. директор (засновник) підприємства надав поворотну фінансову допомогу терміном на 1 рік. У жовтні 2017 р. на зборах прийнято рішення не віддавати фіндопомогу. Чи можна суму не поверненої фіндопомоги віднести на збільшення статутного фонду? Якщо так, то якими будуть податкові наслідки, бухпроводки? Якими документами потрібно це оформити?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Щодо подібних операцій податківці висловилися у листі від 04.03.2016 р. №4919/6/99-99-19-02-02-15. Зокрема, вони зазначають, що ст. 86 ГКУ визначено, що вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.

Виходячи з цього у листі робиться висновок, що на суму заборгованості за кредитом не можна збільшувати статутний капітал.

Але в даному випадку мова йде не про кредит, а про фінансову допомогу, яка кредитом не є. Що таке кредитний договір, визначено у  ст. 1054 ЦКУ: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Отже, кредит має бути відплатним, а фіндопомога відплатною не є.

У випадку фіндопомоги можна звернутися до норм ч. 2 ст. 144 ЦКУ, відповідно до якої не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. Щодо цієї норми думки спеціалістів розділилися:

  • одні вважають, що ця норма стосується лише первісного формування статутного капіталу, коли учасники мають заборгованість з внесення внесків до статутного капіталу, яка обліковується на  рахунку 46. Подальшого збільшення статутного капіталу це обмеження не стосується.
  • інші вважають, що це обмеження стосується операцій з поповнення статутного каптіалу на всіх етапах – як при формуванні статутного каптіалу, так і при подальшому збільшенні.

Автор дотримується першої позиції, за умови, що розмір статутного капіталу, зафіксований при створенні ТОВ, було повністю сплачено до моменту прийняття рішення про збільшення статутного капіталу. 

Ця операція оформлюється рішенням загальних зборів засновників ТОВ.

Бухгалтерські записи будуть такими:

  • Дт 46 Кт 40 – збільшення розміру статутного капіталу (після того, як його зареєстрували у встановленому порядку)
  • Дт 685 Кт 46 – погашення заборгованості учасника з внесення коштів до статутного капіталу за рахунок погашення заборгованості ТОВ перед таким учасником щодо повернення фіндопомоги. 

Наслідків з податку на прибуток та ПДВ ця операція не спричиняє.

Якщо підприємство прийме другу позицію, то в цьому випадку таку заборгованість слід визнати доходом – як дохід від списання кредиторської заборгованості: Дт 717 Кт 685, з включенням цього доходу до складу фінрезультату для цілей оподаткування. Наслідків з ПДВ не виникає.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • МПЗ-2026: що пріоритетніше — цільове призначення чи вид угідь?
    Який показник є визначальним при розрахунку мінімального податкового зобов’язання: вид цільового призначення земельної ділянки чи вид сільськогосподарських угідь? Який підхід застосовується на практиці та які можливі податкові ризики?
    05.05.202627
  • Зміна податкового резидентства засновника працівника ТОВ у 2026 році: обов’язки в Україні
    Фізична особа є працівником та співзасновником ТОВ (частка 50% у статутному капіталі) і фактично працює дистанційно та постійно проживає в Канаді, не оформлюючи виїзд на постійне місце проживання. Які дії щодо податкового резидентства та виконання податкових обов’язків мають здійснити така фізична особа й українське ТОВ у 2026 році?
    30.04.202631
  • Особливості оподаткування продажу нерухомості фізичною особою з оплатою на рахунок ФОПа
    Фізична особа (одночасно ФОП на ЄП ІІІ групи) продала нежитлову нерухомість іншій фізичній особі. Кошти за договором надійшли на рахунок ФОПа. Як у такому випадку оподатковується дохід: як дохід фізичної особи чи ФОПа? Чи правомірно отримувати оплату на рахунок ФОПа?
    20.04.202640
  • КВЕД роздрібна торгівля ФОП у 2026 році: продаж товарів іншим ФОП без оптового КВЕДу
    ФОП зареєстрований на спрощеній системі та має КВЕД лише на роздрібну торгівлю. Чи допускається продаж товарів іншим ФОП без додавання КВЕД на оптову торгівлю, та які податкові ризики виникають у 2026 році у разі такої реалізації для подальшого використання в господарській діяльності покупця?
    17.04.202673
  • Відшкодування витрат на пальне: чи враховувати кешбек працівника?
    Наш водій заправив службовий автомобіль, розрахувавшись власною банківською картою, і надав чек РРО для компенсації витрат. Нам відомо, що за такі операції банки нараховують кешбек, а також може бути нарахований «Національний кешбек». Чи зобов’язане підприємство виплачувати повну суму за чеком, чи ми маємо право зменшити виплату на суму отриманого водієм кешбеку? Чи не виникне в такому разі у працівника оподатковуваний дохід, який ми як роботодавець маємо задекларувати?
    14.04.202673