За договором між резидентами курсові різниці не визначають

Ні, не потрібно. Враховуючи стрімкі на сьогодні коливання курсів валют, на практиці, справді, виникають запитання:

1) чи можна встановити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті?

2) чи потрібно визначати курсові різниці?

3) як закрити операцію постачання та оплати, якщо грошовий еквівалент у гривнях буде різним?

За загальним правилом, якщо сторонами договору є резиденти, зобов'язання договору має бути виражене у гривнях (ст. 524 ЦКУ). Проте коли постачальник хоче убезпечити себе від знецінення гривні і постачає товар покупцеві без передоплати, він має право скористатися ч. 2 ст. 524 ЦКУ — сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Далі грошове зобов'язання виконується у гривнях.

Але сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом НБУ на день платежу (якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом, згідно з ч. 2 ст. 533 ЦКУ).

Визначення курсових різниць передбачене П(С)БО 21, яке визначає методологічні засади формування в бухобліку інформації про операції в іноземних валютах. Операція в іноземній валюті — це господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті. А курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Приклад 1. Покупцеві відвантажено товар, грошовий еквівалент зобов'язання на дату постачання — 500 євро, що становить 13250 грн (курс НБУ — 26,50 грн*). На дату оплати гривневий еквівалент становить 13950 грн (курс НБУ —27,9 грн). Так, справді, між сумами у гривнях виникає різниця 700 грн. Чи є вона курсовою? Однозначно ні, адже розрахунки у валюті не здійснюються, відповідно норми П(С)БО 21 не діють.

* Тут і далі числа умовні.

Як повідомляється у листі Мінфіну від 31.07.2009 р. №31-34000-10-16/20869, якщо відповідно до законодавства та умов договору грошовий еквівалент зобов'язання підприємства перед постачальником визначене в іноземній валюті, то в бухгалтерському обліку різниця, що виникає при погашенні зобов'язання, визнається іншими операційними доходами (витратами).

Зауважимо, що зміна суми компенсації вартості товарів у зв'язку з прив'язкою зобов'язання за договором до курсу інвалюти призводить до коригування ПЗ та ПК з ПДВ за ст. 192 ПКУ, якщо постачальник та покупець є платниками ПДВ.

РК до ПН складає постачальник, а хто зобов'язаний зареєструвати його в ЄРПН, залежить від того, в бік збільшення чи зменшення відбувається зміна суми компенсації.

Приклад 2 Підприємство «А» та підприємство «Б» визначили за договором постачання грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Підприємство «А» у липні відвантажило підприємству «Б» товар на суму 500 євро, що на дату відвантаження становило 13250 грн (курс НБУ — 26,50 грн).

Оплата товару відбулася у серпні 2016 року. На дату погашення зобов'язання курс НБУ змінився, тому постачальник сплачує 13950 грн (курс НБУ — 27,9 грн). Відображення в обліку сторін див. у таблицях 1 та 2.

Таблиця 1

Відображення в обліку постачальника

Таблиця 2

Відображення в обліку покупця