• Посилання скопійовано

Не домовлено про повернення передоплати: як бути?

Підприємство уклало договір про надання послуг із підготовки фінзвіту, за умовою якого замовник зобов'язаний здійснити передоплату. Після початку надання послуг, за ініціативою сторони договору (що передбачено у договорі), договір розривається. Чи зобов'язаний виконавець повертати передоплату, якщо у договорі такої умови немає?

Законодавче підґрунтя для укладання й виконання договорів про надання послуг міститься у главі 63 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ).

Так, згідно зі ст. 901 ЦКУ, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦКУ). У нашому випадку договором передбачено саме отримання передоплати. Тож у замовника виникає запитання щодо її повернення, якщо договір буде розірвано, адже послуги вже надаються.

Оскільки відповідно до умов запитання не сказано про неможливість виконання умов договору через вину сторін договору — чи то виконавця, чи то замовника, то на норму ч. 2 ст. 903 ЦКУ, яка регулює повернення коштів у такому разі, ми не звертаємо увагу. Адже нас цікавить саме необхідність повернення передоплати у разі розірвання договору з ініціативи однієї сторони.

За загальним правилом передбачено припинення зобов'язання за взаємною згодою сторін, але винятки з цього правила можуть бути встановлені договором або законом.

Так, у ст. 907 ЦКУ сказано, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, установлених ЦКУ, іншим законом або за домовленістю сторін.

Одностороння відмова від договору можлива у будь-який час — як до початку надання послуги, так і в процесі її надання до завершення відповідних дій. Винятки з цього правила можуть бути встановлені законом або договором. Крім того, таке право прямо передбачено ЦКУ для будь-якої зі сторін без окремих винятків.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом (абз. 2 ч. 1 ст. 907 ЦКУ).

Щодо домовленості, то якщо сторони в договорі передбачили право сторін на односторонню відмову від виконання договору, вони, як правило, погоджують порядок та наслідки такої односторонньої відмови, аби у майбутньому не виникло непорозумінь.

Утім, це не означає, що сторони не можуть домовитися про наслідки розірвання договору, в т. ч. про повернення передоплати, і під час самого розірвання договору. Адже одностороння відмова за цих обставин означає лише припинення зобов'язання, що не позбавляє сторони можливості вирішити долю вже частково наданих послуг.

Врегулювання під час розірвання договору може відбуватися таким чином. У разі якщо сторона надсилає повідомлення (іншим шляхом повідомляє) про факт відмови від договору, то в такій відмові можна зазначити про наслідки розірвання договору, в т. ч. врегулювавши питання часткового повернення передоплати, адже договір частково виконаний.

Якщо у відмові цього немає, друга сторона, яка таку відмову отримала, може скласти документ (уже він буде двосторонній), де зазначити, що за пропозицією розірвати договір останній вважається припиненим, а отримана передоплата повертається у повному розмірі чи розподіляється у відповідному порядку, наприклад, на суму коштів для відшкодування понесених виконавцем витрат при частковому наданні послуги, завданих збитків та штрафних санкцій (якщо вони передбачені договором) та суму коштів, що підлягає перерахуванню замовнику. Саме таким чином сторони договору можуть домовлятися про долю передоплати.

Якщо ж сторони в договорі передбачили можливість одностороннього розірвання, але не погодили наслідків, зокрема повернення коштів, або ж не врегулювали цього питання під час безпосереднього розірвання договору, то згідно з абз. 2 ст. 907 ЦКУ тут слід керуватися законом, тобто загальними нормами ЦКУ.

Згідно з ч. 4 ст. 653 ЦКУ, сторони договору не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тож за загальними нормами ЦКУ замовник може вимагати повернення передоплати, але він повинен оплатити те, що вже виконано виконавцем, тобто відшкодувати виконавцеві фактично понесені витрати. На практиці виконавець повертає замовнику різницю коштів між отриманою сумою передоплати і погодженою сумою відшкодування понесених витрат, що треба документально засвідчити.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Калашян Катерина

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Чи є резидентом громадянин України, що проживає за кордоном?
    Фізична особа (громадянин України) перебуває за кордоном, а саме в Угорщині, з січня 2025 року по теперішній час (понад 365 днів). Підстава для перебування в Угорщині: посвідка на постійне місце проживання. Офіційно працевлаштований та отримує дохід у вигляді заробітної плати. В Україні має: легковий автомобіль (право власності) за який сплачує страховку; кредитну карту на фізособу - 2620ХХХХХХ; сплачує українському оператору послуги мобільного зв'язку по контракту. Чи є така фізична особа резидентом України, чи він вже не є резидентом України?
    20.02.2026372
  • Вимога декларації за 2025 рік для визначення критичності
    Підприємство подає документи до Дніпропетровської ОВА для отримання статусу критичності. Орган вимагає декларацію з податку на прибуток за 2025 рік, хоча термін її подання ще не настав (гранична дата — 01.03.2026 р.). Чи законна відмова у наданні статусу через відсутність звітності за 2025 рік, якщо за останній завершений звітний період (2024 рік) декларацію надано?
    04.02.20261 1032
  • Інформація про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків ФО за період до/з 1998 року
    ФО отримує відомості з ДРФО – платників податків про джерела суми нарахованого доходу, перерахованого податку та ВЗ з 1998 року. При відсутністю зазначених даних в органах ДПС, треба звернутися до податкового агента, а у разі його ліквідації – до держархіву
    02.02.202635
  • Коригування кількості заброньованих та актуалізація даних у «Дії»
    Підприємство має статус критично важливого. Працівнику 14.01.2026 р. виповнилося 60 років, через що кількість військовозобов’язаних зменшилася з 18 до 17 осіб. Як виправити відсутність відмітки про зняття з обліку в системі «Дія» для цієї особи? Також уточніть розрахунок квоти забронювання (50%): чи становить вона 8 осіб при загальній кількості 17 військовозобов’язаних?
    02.02.2026614
  • Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості
    На підставі якого нормативно-правового акту податкові органи видають довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та який актуальний механізм її отримання платником податків?
    29.01.2026772