• Посилання скопійовано

Не домовлено про повернення передоплати: як бути?

Підприємство уклало договір про надання послуг із підготовки фінзвіту, за умовою якого замовник зобов'язаний здійснити передоплату. Після початку надання послуг, за ініціативою сторони договору (що передбачено у договорі), договір розривається. Чи зобов'язаний виконавець повертати передоплату, якщо у договорі такої умови немає?

Законодавче підґрунтя для укладання й виконання договорів про надання послуг міститься у главі 63 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ).

Так, згідно зі ст. 901 ЦКУ, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦКУ). У нашому випадку договором передбачено саме отримання передоплати. Тож у замовника виникає запитання щодо її повернення, якщо договір буде розірвано, адже послуги вже надаються.

Оскільки відповідно до умов запитання не сказано про неможливість виконання умов договору через вину сторін договору — чи то виконавця, чи то замовника, то на норму ч. 2 ст. 903 ЦКУ, яка регулює повернення коштів у такому разі, ми не звертаємо увагу. Адже нас цікавить саме необхідність повернення передоплати у разі розірвання договору з ініціативи однієї сторони.

За загальним правилом передбачено припинення зобов'язання за взаємною згодою сторін, але винятки з цього правила можуть бути встановлені договором або законом.

Так, у ст. 907 ЦКУ сказано, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, установлених ЦКУ, іншим законом або за домовленістю сторін.

Одностороння відмова від договору можлива у будь-який час — як до початку надання послуги, так і в процесі її надання до завершення відповідних дій. Винятки з цього правила можуть бути встановлені законом або договором. Крім того, таке право прямо передбачено ЦКУ для будь-якої зі сторін без окремих винятків.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом (абз. 2 ч. 1 ст. 907 ЦКУ).

Щодо домовленості, то якщо сторони в договорі передбачили право сторін на односторонню відмову від виконання договору, вони, як правило, погоджують порядок та наслідки такої односторонньої відмови, аби у майбутньому не виникло непорозумінь.

Утім, це не означає, що сторони не можуть домовитися про наслідки розірвання договору, в т. ч. про повернення передоплати, і під час самого розірвання договору. Адже одностороння відмова за цих обставин означає лише припинення зобов'язання, що не позбавляє сторони можливості вирішити долю вже частково наданих послуг.

Врегулювання під час розірвання договору може відбуватися таким чином. У разі якщо сторона надсилає повідомлення (іншим шляхом повідомляє) про факт відмови від договору, то в такій відмові можна зазначити про наслідки розірвання договору, в т. ч. врегулювавши питання часткового повернення передоплати, адже договір частково виконаний.

Якщо у відмові цього немає, друга сторона, яка таку відмову отримала, може скласти документ (уже він буде двосторонній), де зазначити, що за пропозицією розірвати договір останній вважається припиненим, а отримана передоплата повертається у повному розмірі чи розподіляється у відповідному порядку, наприклад, на суму коштів для відшкодування понесених виконавцем витрат при частковому наданні послуги, завданих збитків та штрафних санкцій (якщо вони передбачені договором) та суму коштів, що підлягає перерахуванню замовнику. Саме таким чином сторони договору можуть домовлятися про долю передоплати.

Якщо ж сторони в договорі передбачили можливість одностороннього розірвання, але не погодили наслідків, зокрема повернення коштів, або ж не врегулювали цього питання під час безпосереднього розірвання договору, то згідно з абз. 2 ст. 907 ЦКУ тут слід керуватися законом, тобто загальними нормами ЦКУ.

Згідно з ч. 4 ст. 653 ЦКУ, сторони договору не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тож за загальними нормами ЦКУ замовник може вимагати повернення передоплати, але він повинен оплатити те, що вже виконано виконавцем, тобто відшкодувати виконавцеві фактично понесені витрати. На практиці виконавець повертає замовнику різницю коштів між отриманою сумою передоплати і погодженою сумою відшкодування понесених витрат, що треба документально засвідчити.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Перевезення вантажів: ТТН обов’язок чи право?
    Хто має виписувати ТТН при перевезенні вантажним автомобільним транспортом: перевізник чи вантажовідправник? Чи достатньо вантажоодержувачу для підтвердження факту перевезення товаро-матеріальних цінностей належно оформленого перевізником (юридичною особою чи ФОП) акту надання транспортно-експедиційних послуг ?
    26.03.202481
  • З якою періодичністю складати подорожній лист?
    Водії виїжджають за заявкою і після виконання замовлення можуть отримати наступну. Маршрут та дату повернення визначити складно. За якою формою складати подорожній лист? Чи можна скласти один подорожній лист на весь період поїздки (місяць та більше), чи під кожну заявку?
    22.03.2024943
  • Отримано credit memo: як врахувати?
    ТОВ - офіційний представник нерезидента в Україні щодо розповсюдження аудіо та відео-продукції. Протягом 2023 р. перевиконало план щодо підключення до інформаційного ресурсу користувачів. Нерезидент 28.02.2024 р. надав credіt memo ТОВ, що має бути врахований при розрахунку за послуги з нерезидентом у лютому та березні 2024 р. Чи має ТОВ скоригувати фінрезультат за 2023 р., оскільки credit memo за результатами роботи 2023 р.? Чи потрібно нарахувати курсову різницю на дату проведення акту від нерезидента ?
    15.03.202456
  • Придбання нерухомості комунальної власності, у якій вже є орендарі
    Підприємство придбало нежитлову нерухомість на аукціоні. В договорі купівлі-продажу об’єкту малої приватизації вказано, що приміщення надано в оренду до 2028 р. і цей договір чинний і для покупця. Майно перебувало в комунальній власності і передане пкупцю в день укладення договору балансоутримувачем. Як відобразити придбання такої нерухомості в обліку? Коли вводити в експлуатацію, якщо акт прийому-передачі майна від 15.02.2023 р.? Як відображати відносини з орендарем? Чи потрібна додаткова угода до договору оренди?
    14.03.202422
  • Чи включати адмінвитрати при обчисленні вартості видобутої корисної копалини?
    При обчисленні вартості видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю до витрат потрібно включати адміністративні витрати чи ні? Місцеві податківці сказали, що потрібно включати, адже підприємство займається тільки виробництвом каменю та щебеню, тому потрібно включати всі витрати, крім витрат на збут. Сказали, що є роз'яснення ДПС, але ми не знайшли
    11.03.202428