Як повертати поворотну фіндопомогу

Запитання: Директор та власник надають підприємству в оренду майно. Періодично, при виникненні потреби в готівці, вони бажають одержувати зарплату (для директора) або орендну плату терміново, частинами і наперед. В окремих випадках підприємство не може вчасно сплатити податки з таких сум. Як краще оформити надання таких сум? Чи можна надавати їм позику (поворотну фінансову допомогу), яку потім повертати при виплаті орендної плати чи трансформувати в орендну плату (чи, для директора, — в зарплату)?

Відповідь: 

Деякі підприємства використовують позику (поворотну фінансову допомогу) як досить універсальний засіб управління готівкою в касі. При збільшенні потреби в готівці, наприклад, для виплати зарплати, близькі до підприємства особи надають позику підприємству, з якої здійснюються необхідні готівкові витрати від імені підприємства. Потім готівка по змозі повертається позикодавцеві. І навпаки, за необхідності видати готівку без оподаткування фізособі видається позика, яка згодом повертається, і за рахунок повернутої позики здійснюється необхідна виплата — зарплата, орендна плата тощо.

Якщо в першому випадку (готівку у фізособи позичає підприємство) все виглядає цілком законно і жодних потенційних порушень у цьому, як правило, не вбачається, то в другому випадку (готівку в підприємства позичає фізособа) йдеться, по суті, про спроби уникнення своєчасної сплати податків при виплаті доходу. В разі якщо в майбутньому ця сама особа поверне певну суму позики (повністю чи частково) і того самого дня одержить цю саму суму у вигляді зарплати чи орендної плати, то відповідний правочин (позика) може розглядатися як удаваний, тобто вчинений з метою приховати інший правочин (виплату орендної плати за договором оренди чи виплату зарплати).

Відповідно до ст. 235 ЦКУ, якщо буде встановлено, що правочин був учинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Тож виплату особі певних сум у вигляді позики (поворотної фіндопомоги) без утримання та сплати податків може бути визначено як виплату зарплати чи орендної плати без утримання податків. Такий ризик може мати місце у випадках, якщо така позика згодом трансформується у виплату зарплати чи орендної плати (особа повертає суму, яку потім одночасно отримує в іншому вигляді). При цьому в момент видачі позики підприємство не проводило в обліку операцій щодо нарахування зарплати або орендної плати. У такому разі податківці можуть під час перевірки виявити цей факт і, як наслідок, зобов'яжуть утримати ПДФО та військовий збір, а щодо зарплати — ще й ЄСВ у момент виплати позики (поворотної фіндопомоги). Якщо відповідні суми вже були сплачені (але пізніше), підприємству загрожують санкції за виплату доходів без утримання податків і ЄСВ (розміри санкцій є досить істотними).

Звичайно, застосування такого підходу з боку податківців не є повною мірою обґрунтованим, але такий ризик існує. При застосуванні такого підходу не виключено, що свою позицію підприємство змушене буде обстоювати в суді. Тому регулярно здійснювати подібні ризиковані операції не рекомендується.

Як вийти з такої ситуації, коли є потреба виплатити зарплату чи орендну плату фізособі наперед (у довільній сумі)? Загалом законодавство не забороняє виплатити зарплату авансом за невідпрацьовані місяці за наявності згоди працівника. Не встановлено також обов'язку виплати орендної плати саме у фіксованих сумах (орендна плата може сплачуватися частинами).

Приклад 1 Орендна плата за оренду майна у фізособи Петренка В. В. становить 10000 грн на місяць. Підприємство в червні 2016 р. виплачує 43000 грн з формулюванням: орендна плата за липень — жовтень та частково за листопад 2016 р. У бухгалтерському обліку підприємство визнаватиме витрати в періоді фактичного користування майном (помісячно або поквартально), а не за фактом сплати авансу. Наприклад, плата за оренду за липень буде включена до витрат у липні, плата за оренду за жовтень — у жовтні. До моменту включення до витрат підприємство відображає відповідну переплату на субрахунку 681.

Але в таких випадках податки (а у випадку із зарплатою — і ЄСВ) мають бути сплачені у визначені строки.

Якщо податки сплатити неможливо і підприємство все-таки здійснює подібні операції, на наш погляд, варто розвести відповідні суми за різними особами. Тобто позичальник і майбутній одержувач орендної плати або зарплати мають бути різними. Звернімо увагу: позичальником у такому разі може виступати і стороння для підприємства особа — не обов'язково, щоби це був саме засновник, директор чи навіть працівник підприємства.

Відповідно до пп. 168.1.4 ПКУ, якщо оподатковуваний дохід виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такого нарахування (виплати). Відповідно до п. 127.1 ПКУ, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника тягне за собою накладення штрафу 25, 50 або 75 відсотків (залежно від повторності, яка в цьому разі оцінюється за 1095 днів). Згадані норми щодо строків та відповідальності стосуються і сплати військового збору.

Приклад 2 У червні 2016 р. підприємство надає позику Іваненку П. Г. у сумі 43000 грн, потім у липні — жовтні Іваненко П. Г. повертає по 10000 грн щомісяця, в листопаді повертає 3000 грн. Із цих сум кожного дня повернення здійснюється виплата орендної плати Петренку В. В. по 10000 в липні — жовтні, і 3000 грн — у листопаді. Наприклад, 11 липня 2016 р. Іваненком П. Г. повернуто до каси 10000 грн позики, які того самого дня виплачені з каси Петренку В. В. у вигляді орендної плати. ПДФО та військовий збір із цієї виплати належить перерахувати до бюджету не пізніше 12 липня.

Якщо йдеться про зарплату, з якої має сплачуватися ЄСВ, то, відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, ЄСВ сплачується до або одночасно з виплатою доходу (крім випадків, коли ЄСВ уже сплачено (наперед). Згідно зі ст. 25зазначеного Закону, за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Окрім вищезгаданих штрафних санкцій за податками та ЄСВ, законодавство передбачає накладення на посадових осіб адміністративних штрафів.

Також у разі якщо підприємство практикує виплату орендодавцям або працівникам різних нерівномірних сум виплат орендної плати або зарплати наперед, то для того щоб уникнути застосування податковими органами санкцій, можна прогнозувати такі виплати на майбутнє і сплачувати податки і ЄСВ наперед, щоб скористатися при виплаті доходу переплатою. Тоді жодні санкції не можуть бути застосовані.