• Посилання скопійовано

Гарантійний обмін товару: хто має здійснювати?

Магазин купує у виробника/офіційного дистриб'ютора енергозберігаючі лампи для реалізації у роздріб. На лампи виробник надає гарантію 2 або 3 роки. При реалізації магазин видає покупцеві чєк РРО (робить відмітку у гарантійному талоні). Хто має здійснювати гарантійний обмін, виробник чи магазин? Як бути, якщо продукцію знято з виробництва або ж магазин припинив торгівлю нею?

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України від 12.05.91 р №1023-XII "Про захист прав споживачів" (надалі - Закон) виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або на етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до продукції. 

Ст. 8 Закону визначено права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 

1) пропорційного зменшення ціни; 

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. 

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Вимоги споживача пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. 

Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті 8 Закону, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї ж статті. 

Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником. 

Продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару зобов'язані інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги, встановлені Законом. 

Відповідно до п. 13 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджених постановою КМУ від 11.04.2002 р. №506 (далі — Порядок № 506), у разі виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, продавець зобов'язаний у триденний термін з дня одержання письмової заяви від споживача відправити такий товар на експертизу. 

Споживачеві видається акт приймання товару на експертизу за формою №6-гарант (додаток 7 до Порядку №506). 

Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо в результаті експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі товару споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець) має право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку. 

Згідно з п. 4 ст. 17 Закону за умови виникнення необхідності у визначенні причин втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов'язаний провести експертизу продукції.

Таким чином, саме на споживача покладається обов'язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця (див. також ухвалу ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 09.09.2015 р., справа № 6-7286св15)

Отже, слід враховувати, що:

1. споживач має право звернутися за його вибором до продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача) протягом встановленого гарантійного строку з письмовою заявою про задоволення однієї із вимог передбачених п. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів", зокрема, щодо гарантійного обміну товару.

2. споживач, який повідомлений при придбанні товару про здійснення гарантійного обміну саме у виробника (адреси філій, представництв виробника, який взяв на себе гарантійні зобовязання), то у разі звернення безпосередньо до продавця, останній може повідомити, що при придбанні покупцю було відомо, хто саме здійснює гарантійний обмін та адреси для такого звернення. В такому разі, звернення споживача має бути безпосередньо до виробника.

Як зазначено у рішенні суду: "У разі виявлення у процесі експлуатації ДТЗ недоліку або істотного недоліку споживач має право звернутися до виконавця на один з пунктів сервісної мережі, зазначених у сервісній книжці, за власним вибором.

Підставою для розгляду вимоги споживача щодо виконання гарантійного ремонту ДТЗ є письмова заява споживача, що складається у довільній формі та має містити опис недоліку, з приводу якого звертається споживач, а також вимоги споживача.

У разі ухилення або безпідставної чи необґрунтованої  відмови виконавця від виконання гарантійного ремонту ДТЗ споживач має право звернутися безпосередньо до продавця або виробника для усунення цих недоліків і виконання гарантійного ремонту або до уповноважених органів захисту прав споживачів.

У разі ухилення або безпідставної чи необґрунтованої відмови продавця або виробника від виконання гарантійного ремонту ДТЗ споживач має право для захисту своїх прав звернутися до суду” (ухвала ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.08.2014 р., справа № 6-17181св14)

3. у разі, якщо при придбанні товару покупця не було повідомлено про гарантійні зобов'язання виробника, його адреси (філій, представництв), то такий продавець (магазин), який обраний на розсуд покупцем як суб'єкт звернення, має прийняти заяву про гарантійний обмін, зробити експертизу та за результатами експертизи вирішити питання гарантійної заміни товару вже з виробником (на підставі договору з таким виробником, де обумовлені відповідні умови гарантійного обміну та звернення продавця з такою вимогою до виробника). Якщо продавець не виконає вимог по призначенню експертизи за письмовою заявою споживача (вимога п. 13 Порядку №506), то не виключено, що суд визнає факт розірвання договору купівлі-продажу з продавцем із зобов'язанням останнього повернути кошти за товар (як приклад, Рішення Верховного суду України Судової палати у цивільних справах від 29 жовтня 2008 року, справа № 6-14568ск07).

Відтак, у разі, якщо у продавця відсутня можливість проведення заміни товару, зокрема, і в зв’язку із тим, що останній вже припинив торгувати такими або аналогічними товарами, в ст. 8 Закону про захист прав споживачів зазначено наступне: "Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої цієї статті”. Тобто, виконання вимог покупця буде залежати від того, чи попереджений він про центри гарантійного обслуговування виробником товар під час його придбання (у т. ч. щодо необхідності звернення саме до виробника за заміною товару). Якщо задовольнити вимогу покупця буде не можливо, останній має право або вимагати зменшення ціни та оплати вартості усунення недоліків, якщо такі недоліки не є істотними, або вимагати розірвання договору та повернення йому сплачених за товар коштів (одночасно із поверненням товару продавцю). 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Чи заборонено відраховувати кошти профспілкам на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу під час воєнного стану?
    Чи заборонено протягом дії воєнного стану проводити відрахування первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості з віднесенням на витрати діяльності підприємства?
    19.04.202418
  • Чи може неприбуткова організація надати благодійну допомогу ЗСУ?
    В статуті неприбуткової оргазації передбачено наукові розробки, дослідження та інше у галузі права, а надання благодійної допомоги не передбачено. Чи може така організація придбати товар для подальшої безоплатної (благодійної) передачі ЗСУ? Як звітувати за такою операцією?
    17.04.202437
  • З немонетарної заборгованість переводиться в монетарну і назад: що з курсом?
    У 2021 р. резидент отримав авансову оплату за товар від нерезидента. В січні 2022 р. підписано додаткову угоду щодо повернення передплати. Заборгованість переведено до складу монетарної. Після введення валютних обмежень на період воєнного стану оплата не була проведена. Підприємство визначало курсові різниці на дату балансу. У 2024 р. вирішено все ж здійснити відвантаження. Як визначити курс, за яким монетарна заборгованість переводиться до складу немонетарної?
    15.04.202435
  • Порушення при ввезенні гуманітарної допомоги
    Громадська організація імпортувала гуманітарну допомогу - легковий авто для передачі ЗСУ і кабель для ремонту дронів. Але авто передане учаснику бойових дій, який працює волонтером в ГО, а кабель використовується самою ГО для ремонту дронів, а не переданий ЗСУ. Чи є порушення?
    10.04.202435
  • Перевезення вантажів: ТТН обов’язок чи право?
    Хто має виписувати ТТН при перевезенні вантажним автомобільним транспортом: перевізник чи вантажовідправник? Чи достатньо вантажоодержувачу для підтвердження факту перевезення товаро-матеріальних цінностей належно оформленого перевізником (юридичною особою чи ФОП) акту надання транспортно-експедиційних послуг ?
    26.03.2024133