Відображаємо в обліку списання кредиторської заборгованості

Запитання: ТОВ – платник податку на прибуток складає декларацію 1 раз на рік, платник ПДВ. Має кредиторську заборгованість перед нерезидентом (засновником) за поставлені товари у сумі 92 241,11 дол. (еквівалент 1 992 295,53 грн) станом на 01.11.2015 р. У зв’язку з підвищення курсу, нерезидент списав нам частину боргу – 50 000,00 дол. Складено та підписано Акт, що кредиторська заборгованість за ТОВ складає – 42 241,11 дол. Чи має право ТОВ списати кредиторську заборгованість у сумі 50 000 дол. у грудні 2015 р. не чекаючи 3 роки? Як таку операцію відобразити у бухгалтерському та податковому обліку? Яким чином відобразити курсову різницю? Якщо списання боргу неможливе, то які є інші варіанти зменшити кредиторську заборгованість?

Відповідь: ТОВ має не право, а обов’язок списати кредиторську заборгованість у сумі 50 000 дол. США. І не у грудні 2015 р., а, на нашу думку, саме на момент підписання акту про списання заборгованості. Кредиторська заборгованість перед постачальником, в тому числі нерезидентом, належить до поточних зобов'язаннь підприємства, якщо вони мають бути погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Такі зобов'язання відображаються в балансі за сумою, яка підлягає погашенню.  

Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (п. 4, п. 11, п. 12 ПСБО 11, затверджене наказом Мінфіну від 31.01.2000 р. №20). Але, незважаючи на норми ПСБО, слід враховувати і норми ст. 9 Закону про бухгалтерський облік (від 16.07.1999 р. №996-XIV), які вимагають відображати господарські операції в бухгалтерському обліку на підставі взятих до обліку первинних документів, а первинні документи – складати безпосередньо під час проведення господарської операції або одразу після її завершення. На підставі рішення кредитора про анулювання частини заборгованості слід скласти первинний документ – акт або бухгалтерську довідку, у яких, зокрема, зазначити відповідні проведення щодо її списання в бухгалтерському обліку. 

Отже, на дату підписання акту про скасування заборгованості у сумі 50 000 дол. США, така заборгованість вже не підлягала погашенню та повинна була відобразитись у складі доходу. Саме на дату підписання акту відбулось збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовило зростання власного капіталу. Отже, враховуючи, що оцінка доходу могла бути достовірно визначена, – такій дохід підлягав визнанню (п. 5 ПСБО 15, затверджене наказом Мінфіну від 29.11.1999 р. №290). 

Що стосується терміну обліку – три роки, його очікування необхідно у дещо іншому випадку. Тут йдеться про непогашену заборгованість, строк сплати якої вже минув. Право кредитора пред’явити свої вимоги боржнику зберігаються на протязі трьох років. Отже, саме після спливу цього терміну таку заборгованість можна буде визнати безнадійною та списати. У зазначеному випадку кредитор самостійно анулював частину заборгованості, отже, вона вже не підлягає погашенню, не є вашим зобов’язанням і підлягає списанню.  

На суму отриманого доходу від списання кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу кредитується  субрахунок 719 "Інші доходи від операційної діяльності", якщо списання заборгованості не пов’язано із закінченням строку позовної давності. Кореспондують субрахунки доходів з субрахунком обліку заборгованості з постачальником (в нашому випадку субрахунок 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками").

Обліковується та списується валютна сума заборгованості, відповідно, в іноземній валюті та в її гривневому еквіваленті. При цьому слід враховувати, що заборгованість підприємства за отриманий товар в іноземній валюті є монетарною статтею. На дату проведення господарської операції (зокрема, при списанні заборгованості)  за такими статтями визначаються курсові різниці (п. 8 ПСБО 21, затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. №193). Для визначення курсових різниць на дату списання заборгованості застосовується  курс НБУ  на початок дня дати проведення операції. Визначені курсові різниці відображаються у складі інших операційних доходів (субрахунок 744 "Дохід від операційної курсової різниці") або витрат (субрахунок 945 "Втрати від операційної курсової різниці").

Що стосується податкового кредиту, статею 192 ПКУ не передбачено підстав для коригування ПДВ, який був сплачений на митниці при імпорті товару, по операціях зі списання заборгованості (в тому числі безнадійної). Зазначений висновок роблять фахівці ДФСУ у Загальнодоступному інформаційному ресурсі (категорія відповіді 101.10): «Враховуючи те, що при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено,…  не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає».