Як заповнити графу 5 ТТН при переміщенні продукції перевізником між власними складами?

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст. 307 ГКУ).

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (ст. 306 ГКУ).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства (ст. 307 ГКУ). 

Свлєю чергою, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку (пп. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Форма ТТН наведена у додатку 7 Правил перевезення вантажів автомобліьним транспортом в Україні. Суб’єкти господарювання можуть оформлювати ТТН без дотримання даної форми, за умови наявності в ній інформації про: 

• назву документа, 
• дату і місце його складання, 
• найменування (прізвище, ім’я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, 
• найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, 
• автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), 
• пункти навантаження та розвантаження зі зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора (п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні)

В даному переліку не наведено необхідність заповнення графи 5 «Ціна без ПДВ за одиницю, грн» та графи 6 «Загальна сума з ПДВ, грн». Проте, не заповнити його не можна і це випливає із функцій, що виконує ТТН, а саме:

1. Підтвердження витрат на перевезення. У разі відсутності ТТН при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток витрати за договорами про надання автотранспортних послуг не враховуються (БЗ ЗІР (102.02): «Чи враховуються при визначенні об’єкта оподаткування витрати за договорами про надання автотранспортних послуг у разі відсутності товарно-транспортних накладних (ТТН)?»).

Перевізник приймає вантаж за кількістю і якістю, як і передає вантажоотримувачу. Ціна для нього не важлива до того моменту, доки вантаж не буде пошкоджено або втрачено.

Так, ст. 314 ГКУ визначено відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу. А саме за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

• у разі втрати або нестачі вантажу – в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;
• у разі пошкодження вантажу – в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;
• якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 225 ГКУ до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

• вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
• додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
• неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконаного зобов'язання другою стороною;
• матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, при пошкоджені чи втраті вантажу для розрахунку компенсації може бути взята наведена вартість товару в ТТН. Це має бути зазначено в договорі.

2. Списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Інформація граф 5 та 6 є важливими безпосередньо для вантажоодержувача та вантажовідправника.

Відповідно до наведеної умови при внутрішньому переміщенні продукції (склад - магазин) вантажовідправник та вантажоодержувач одна особа. Сума та кількість відвантаженого товару має відповідати даним господарської операції, а це переміщення, а не реалізація.

 Тобто, вартість, зазначена в ТТН, має відповідати собівартості продукції, визначеній на момент переміщення.

Підприємство визначає собівартість продукції на кінець місяця, проте до того часу вона може не тільки переміщуватися, але й бути реалізована.  У зв’язку з цим в обліку надходження готової продукції власного виробництва  може обліковуватися за нормативною вартістю (плановою собівартістю) з подальшим коригуванням в кінці місяця до фактичної собівартості.

Тобто в ТТН буде вказано нормативну або планову собівартість на дату, на яку відбувається переміщення і яка відповідає даним накладної-вимоги на внутрішнє переміщення. Ця ж вартість продукції буде відображена в обліку записом Дт 26 (магазин) Кт 26 (склад) на дату переміщення.

*** 

Додатково читайте: Методологічні принципи обліку готової продукції