• Посилання скопійовано

Критерії контрольованих операцій

Підприємство викупило у іноземної компанії 99,8% СК українського ТОВ (850 тис. грн), викупило у іноземних компаній акції українського ПрАТ, які становили 48,7% СК ПрАТ (278 тис.грн), уклало договір щодо переведення на підприємство боргу іншого ТОВ перед нерезидентом за кредитними договорами на загальну суму 934,5 млн грн. Підприємство не є учасником МГК. Чи є ці операції контрольованими?

Відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Згідно з пп. 39.2.1.4 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Далі, відповідно до пп. 39.2.1.6 ПКУ неконтрольовані операції - будь-які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1 і 39.2.1.5 ПКУ, що здійснюються між непов’язаними особами.

І наостанок, кількісні критерії контрольованих операцій відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ: господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 ПКУ (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і пп. 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Якщо річний дохід підприємства менше 150 млн грн, то воно взагалі не підпадає під контроль операцій, визначений ст. 39 ПКУ, і йому не потрібно визначати, чи є його операції контрольованими.

Якщо ж річний дохід підприємства більше 150 млн грн, то йому потрібно дослідити кожну операцію на відповідність критеріям контрольованих операцій.

Підприємство у 2023 році викупило у іноземної компанії 99,8% статутного капіталу українського ТОВ на суму 850 тис. грн. Навіть якщо ця компанія є пов’язаною особою для підприємства, сума операції менше 10 млн грн (за умови, що це єдина операція за рік) і тому вона є неконтрольованою.

Підприємство викупило у іноземних компаній акції українського ПрАТ, які становили 48,7% статутного капіталу ПрАТ на суму 278 тис. грн. Аналогічна ситуація до попередньої – якщо ці компанії є пов’язаними особами, сума операції з кожною компанією менше 10 млн грн (за умови, що це єдина операція за рік) і тому вона є неконтрольованою. 

Підприємство уклало договір щодо переведення на підприємство боргу іншого ТОВ перед нерезидентом за кредитними договорами на загальну суму 934,5 млн грн. Обсяг цієї операції вже перевищує 10 млн грн, тому дивимося інші критерії. Зокрема, чи пов’язано це підприємство з нерезидентом і чи впливає ця операція на прибуток підприємства?

Якщо підприємство – новий боржник і нерезидент – кредитор є непов’язаними особами, то всі операції між ними є неконтрольованими. Якщо вони пов’язані особи, йдемо далі і перевіряємо, чи впливає ця операція на прибуток підприємства.

У пп. 39.2.1 ПКУ наведено невичерпний перелік операцій, які впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток, і кредитних операцій там немає. Податківці консультують, що  сума отриманого кредиту не впливає на фінансовий результат до оподаткування, що є об’єктом оподаткування податком на прибуток,  тому така не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення. При цьому сума нарахованих процентів за такими операціями підлягає врахуванню при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій – див. їхні консультації тут та тут.

Тож переведення самого тіла кредиту спричиняє виникнення заборгованості і не впливає на прибуток. А от нараховані проценти на користь нерезидента – кредитора, який є пов’язаною особою, вже будуть впливати на прибуток підприємства і за умови відповідності всім іншим критеріям вони будуть контрольованою операцією.

Якщо підприємство отримало дохід від прийняття боргу іншого ТОВ (наприклад, це ТОВ заплатило йому більшу суму, ніж переведений борг), то цей дохід отриманий від ТОВ – резидента і тому не підпадає під дію ст. 39 ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Перепродаж авто юрособою без реєстрації в МРЕО
    Чи має право юрособа, яка придбала автомобіль для подальшого продажу, перепродати його кінцевому покупцю без попередньої реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу на себе в сервісному центрі МВС (МРЕО), з урахуванням чинних норм законодавства щодо торгівлі вживаними авто та обов’язку реєстрації транспортних засобів?
    Сьогодні 10:3927
  • Збитки ТОВ та зменшення чистих активів у 2026 році: обов’язки директора та обмеження повноважень (аудіоверсія)
    Я є директором ТОВ. За підсумками минулого року підприємство отримало значний збиток, через що власний капітал компанії суттєво зменшився. Які мої подальші дії згідно із законом, щоб уникнути персональної відповідальності за борги компанії? Крім того, чи впливає таке зниження вартості чистих активів на мої повноваження щодо самостійного укладання нових договорів з нашими контрагентами?
    20.03.2026776
  • Чи може третя особа розрахуватися за проданий товар?
    Покупець не може розрахуватися за товар. Чи може інша компанія розрахуватися?
    25.02.2026123
  • Чи є резидентом громадянин України, що проживає за кордоном?
    Фізична особа (громадянин України) перебуває за кордоном, а саме в Угорщині, з січня 2025 року по теперішній час (понад 365 днів). Підстава для перебування в Угорщині: посвідка на постійне місце проживання. Офіційно працевлаштований та отримує дохід у вигляді заробітної плати. В Україні має: легковий автомобіль (право власності) за який сплачує страховку; кредитну карту на фізособу - 2620ХХХХХХ; сплачує українському оператору послуги мобільного зв'язку по контракту. Чи є така фізична особа резидентом України, чи він вже не є резидентом України?
    20.02.20261 784
  • Вимога декларації за 2025 рік для визначення критичності (аудіоверсія)
    Підприємство подає документи до Дніпропетровської ОВА для отримання статусу критичності. Орган вимагає декларацію з податку на прибуток за 2025 рік, хоча термін її подання ще не настав (гранична дата — 01.03.2026 р.). Чи законна відмова у наданні статусу через відсутність звітності за 2025 рік, якщо за останній завершений звітний період (2024 рік) декларацію надано?
    04.02.20261 4972