Відтермінування трустроку повернення ПФД, виданої працівнику

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ). 

Правовою основою для отримання ПФД є договір позики, відносини за яким регулюються статтями 1046 – 1053 ЦКУ. Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046 та ст. 1049 ЦКУ).

Крім того, у договорі визначаються строк дії договору та строк (термін) виконання зобов’язання (ст. 530, ст.631 ЦКУ). 

Сума ПФД, що отримав працівник на підставі укладеного договору позики, протягом строку його дії, тобто часу, упродовж якого він має її повернути, не оподатковуватиметься ПДФО згідно з пп. 165.1.31 ПКУ. Не оподатковується вона і ВЗ або ЄСВ. 

Але якщо працівник у визначений договором строк не повертає ПФД, то така сума оподатковується ПДФО, у разі анулювання (прощення) боргу кредитором до закінчення строку позовної давності (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ) або - у разі спливу строку позовної давності (пп. 164.2.7 ПКУ).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 

Тобто, якщо в договорі позики було зазначено певну дату її повернення (цілком або частками), то порушення боржником строку такого повернення означає початок перебігу строку давності. 

Наприклад, якщо перебіг позовної давності почнеться з 01.09.2023 р., то ще протягом 3-х років цей строк спливатиме. І, якщо його не буде подовжено, спливе такий строк давності 01.09.2026 р. Саме тоді у працівника підприємства (якщо борг не буде повернений або прощений раніше) виникне оподаткований дохід. 

Продовження працівнику строку повернення ПФД на термін до завершення воєнного стану є законним, якщо оформлюється укладанням додаткової угоди до договору позики. 

В додатковій угоді має бути вказана конкретна дата нового строку повернення позики, а не просто «після скасування воєнного стану». Бо через невказаний строк погашення позики податківці можуть визнати позику безповоротною фінансовою допомогою.

Таке продовження не тягне за собою жодних податкових наслідків. 

В бухобліку виникає потреба в дисконтуванні виданої позики працівнику, оскільки вона стає довгостроковою (абз. 2 п. 12 П(С)БО 10 та п. 9 П(С)БО 11).