Оплата до договору ДМС два рази на рік

Згідно з пп. 14.1.52-1 ПКУ, договір добровільного медичного страхування – це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного з хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Які податки треба утримати з доходу застрахованого працівника?

Згідно з пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ, звільнено від оподаткування ПДФО сплачені внески роботодавцем-резидентом за свій рахунок, зокрема за договорами добровільного медичного страхування в межах 30% нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Тобто при розрахунку 30 % граничної межі використовують заробітну плату, нараховану роботодавцем працівникові за місяць, у якому було фактично сплачено страховий платіж. При цьому не має значення, за який період сплачено такий платіж. Тож, якщо страховий платіж сплачується за авансом за півроку, то порівнюємо всю суму авансу із сумою заробітної плати, яка нарахована тільки у місяці здійснення такої оплати, і неважливо, що сума страхового внеску розрахована на півроку наперед.

Якщо сума внесків перевищуватиме зазначену межу (30%), то сума перевищення є оподатковуваним доходом у негрошовій формі (адже працівник отримує не грошові кошти, а страховий поліс).  При оподаткуванні ПДФО доходів у негрошовій формі на суму страхового внеску потрібно застосувати натуральний коефіцієнт (для ставки ПДФО 18% – 1,219512), оскільки під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт (пп. 164.5 ПКУ). 

Крім того, цей дохід буде об’єктом оподаткування ВЗ (без натурального коефіцієнта) за ставкою 1,5% (пп. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

У додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ суми сплачених роботодавцем внесків на добровільне медстрахування як оподаткованої, так і пільгованої частини слід відображати за ознакою доходів «125».

Якщо працівник звільниться, чи матиме він право і надалі користуватись медстраховкою? 

Так, матиме. Якщо в результаті припинення трудових відносин між роботодавцем і працівником строк дії договору ДМС не змінюється і такий договір не припиняється до завершення свого мінімального строку дії, визначеного пп. 14.1.52-1 ПКУ, то коригування, передбачене ст. 123-1 ПКУ, не застосовується.

Взагалі, у ПКУ не передбачено коригувань фінрезультату до оподаткування при перерахуванні страхових платежів за працівників за договорами добровільного медстрахування.

Коригування застосовується до договорів ДМС у тих випадках, якщо в результаті припинення (укладення) трудових відносин між роботодавцем і працівником договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим пп. 14.1.52-1 ПКУ, зокрема, якщо його перервали до закінчення мінімального терміну дії або уклали менше ніж на один рік.

Що робити з медстраховкою у разі смерті працівника і чи треба коригувати витрати?

Зазвичай договір ДМС у розділі «Умови припинення дії договору страхування» передбачає пункт щодо припинення договору у разі смерті застрахованої особи. При цьому страховик має повернути платнику страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії такого договору на умовах передбачених договором.

Також здійснюється коригування фінрезультату до оподаткування через припинення трудових відносин між роботодавцем і працівником у разі його смерті, згідно з ст. 123-1 ПКУ,  якщо договір ДМС перестане відповідати вимогам пп. 14.1.52-1 ПКУ.