Витрати на логістику товару у різних випадках

Чи відносяться на витрати послуги перевізника територією Польщі або якщо товар взагалі не буде доставлений, а повернеться продавцю-нерезиденту?

Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності наведені у ст. 4 Закону про бухоблік. Зокрема, принцип повного висвітлення передбачає, що фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Тому питання про те, чи потрібно відображати в обліку певні витрати, чи ні, завжди має ствердну відповідь. В бухобліку повинні знайти відображення абсолютно всі витрати, що понесло підприємство.

Вибір витратних рахунків для обліку витрат залежить від призначення витрат та фактичних наслідків госпоперацій.

Якщо підприємство понесло витрати на транспортування товару, а потім товар був повернутий продавцю, то ці витрати вже не принесуть доходу. Відповідно до п. 7 НП(С)БО 16 витрати, які неможливо  прямо  пов'язати  з  доходом  певного періоду,  відображаються у складі витрат того звітного періоду,  в якому вони були здійснені. Тож їх потрібно списати, в даному випадку накраще підходить рахунок 949 "Інші витрати операційної діяльності". Будь-які витрати зменшують фінрезультат, і ці витрати на перевезення товару теж не виключення – Дт 791 Кт 949. 

З метою оподаткування податком на прибуток в загальному випадку фінрезультат на такі витрати не коригується. 

Якщо підприємство коригує фінрезультат, слід звернути увагу на те, що в окремих випадках може застосовуватись пп. 140.5.4 ПКУ. Докладніше про це коригування ми писали тут та тут.

Якщо підприємство не коригує фінрезультат, воно не застосовує цю різницю. Докладніше про це – у цій консультації.

Як віднести послуги перевізника товару до Польщі на собівартість товару, якщо товар прийде, припустимо, в січні 2023 року, а перевізник надав Акт і отримав кошти у жовтні?

Відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 первісна  вартість  запасів,  що  придбані  за  плату, включає, зокрема,   транспортно-заготівельні   витрати, тобто затрати на  заготівлю запасів,  оплата  тарифів  (фрахту)  за  вантажно-розвантажувальні роботи  і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх   використання,   включаючи   витрати  зі  страхування  ризиків транспортування  запасів).

Згідно з п. 5 НП(С)БО 9 запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство    отримає    в    майбутньому   економічні   вигоди, пов'язані  з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

У свою чергу, активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (п. 3 НП(С)БО 1).

Отже, товари слід визнавати активом, коли контроль над ними передається підприємству. Як правило, це стається тоді, коли товар доставляється на склад підприємства, проте ця подія може статися і раніше, наприклад, ще на етапі транспортування товару, коли всі контролі і ризики щодо товару вже передані покупцю. Зокрема, можна говорити про наявність контролю у покупця вже на тому етапі, коли товар передається від одного перевізника іншому. 

Наприклад, якщо контроль над товаром переходить до покупця вже під час завершення першого етапу транспортування товару в жовтні, такий товар визнається активом у жовтні: Дт 281/товари в дорозі Кт 632 (продавець), одночасно до їхньої первісної вартості додаються витрати на транспортування: Дт 281/товари в дорозі Кт 631/632 (перевізник).

Все це регулюється виключно договорами покупця з продавцем товару та з перевізниками.

Отже, на дату отримання контролю над товарами підприємство оприбутковує товар на рах. 28 і формує його первісну вартість. 

Якщо підприємство отримало акт від перевізника раніше, ніж визнало товари активом, цей акт можна віднести на рах. 39 «Витрати майбутніх періодів»: Дт 39 Кт 631/632. Потім, при оприбуткуванні товару вартість його транспортування переноситься з рахунку 39 на рах. 28 та включається у первісну вартість товару: Дт 28 Кт 39.