У першу чергу зазначимо, що згідно з п. 1 Постанови №207 обов’язкова наявність товарно-транспортної накладної передбачена для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.
При цьому, відповідно п. 2 Постанови №207 для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб визначено наступний перелік обов’язкових документів:
- накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;
- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;
- талон про проходження державного технічного огляду;
- поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.
Крім документів, зазначених вище, у разі перевезення небезпечних вантажів, є необхідними:
- свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів;
- ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі;
- інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
Тобто, ТТН є обов’язковим документом у тому випадку, якщо надаються послуги з перевезення. Якщо ж підприємство перевозить власне пальне власним транспортом, то наявність ТТН є не обов’язковою! Підтвердженням понесених витрат на таке транспортування може бути подорожній (маршрутний) лист.
Крім цього, слід зазначити, що, якщо доставка товару входить в його вартість (її ціна не визначається окремо в договорі) і не оформляється окремим актом про надання такої послуги, сторони також цілком можуть обійтися без ТТН. Реальність операції підтвердить накладна або інший первинний документ про передачу товару від продавця покупцю.
Тому і у випадку, якщо вантаж перевозиться не для власних потреб, а покупцю, але його доставка не виділяється окремою послугою, то ТТН також не є обов’язковим документом.
Якщо ж підприємство все ж таки бажає складати ТТН, то у випадку, коли передбачено декілька пунктів доставки пального у графі «Пункт розвантаження» може бути перелічено всі ці пункти (незалежно від того, чи знаходяться вони в одному селі, чи ні). А у таблиці «Відомості про вантаж» відповідно слід вказати реквізити всіх супровідних документів. При цьому, якщо здійснюється декілька рейсів, то доцільно складати окрему ТТН на кожен рейс, або якщо доставка пального здійснюється різним отримувачам, то відповідно окремі ТТН на кожного з таких отримувачів. Однак, знову ж таки, у випадку, якщо наявність ТТН є не обов’язковою- це залишається виключно на розсуд самого підприємства.
Крім того, якщо підприємство бажає підтвердити витрати на пальне на доставку ТМЦ на місця розвантаження для власних потреб, замість ТТН воно може використовувати маршрутний лист, складений у довільній формі і з довільною періодичністю (наприклад, раз в день), в якому зазначати кілометраж, а також маршрут слідування та пункти розвантаження.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити