Що нового у визначенні бенефіціарності після 23.05.2020 року?

Особливості визначення статусу бенефіціарності визначені в пп. 103.2 і 103.3 ПКУ, перший з яких доповнено, а другий викладено у новій редакції відповідно до Закону №466-IX. Зміни набрали чинності з 23.05.2020 р. Це означає, що до виплат нерезидентам, які здійснюються починаючи з 23.05.2020 р. потрібно застосовувати оновлені показники бенефіціарності.

Які нові вимоги і умови з’явилися щодо встановлення статусу бенефіціарності починаючи з 23.05.2020 року?

Перше: Податкові вигоди, встановлені міжнародним договором, більше не надаватимуться, якщо метою відповідної господарської операції є виключно отримання податкової вигоди. 

Звісно, це обмеження працюватиме, якщо можна довести подібну мету.

Поряд з цим, далі в пп. 103.2 ПКУ пишуть, що зазначене обмеження не застосовується, якщо:

1. отримання таких переваг відповідає об’єкту та цілям міжнародного договору України, або

2. міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана ВРУ, встановлені інші правила.

Друге:

Якщо резидент виплачує дохід безпосередньо небенефіціарному отримувачу, то пільга може бути застосована для бенефіціарного отримувача. Для цього резидент, який виплачує дохід, повинен отримати:

1. від небенефіціарного отримувача, якому резидент фактично платить дохід - заяву у довільній формі про відсутність у такого отримувача статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та про наявність такого статуса у іншого нерезидента;

2. від бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу - заяву у довільній формі про наявність у нього такого статусу, до якої прикладаються підтвердні документи (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ПКУ (відповідна довідка чи її нотаріально засвідчені копії чи інші документи).

Наступні умови стосуються виплат резидентом нерезиденту дивідендів, процентів, роялті, винагород.

Третє:

Бенефіціарним отримувачем доходу є не тільки особа, яка має право на отримання доходів (як було написано раніше), але і яка є вигодоотримувачем стосовно цих доходів.

Щоправда, раніше це також малося на увазі, хоча не так чітко артикулювалося.

Поряд з цим з’явилися ознаки, які можуть свідчити про небенефіціарність - отримувач доходу:

• не має достатньо повноважень або у випадку, підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом, та/або
• передає отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи незалежно від способу оформлення такої передачі та отримувач доходу не виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе суттєві ризики в операції з такої передачі, та/або отримувач доходу не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов’язаних з отриманням відповідного виду доходу, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на зазначену особу у зв’язку із здійсненням операції з такої передачі.

Наприклад, нехай нерезидент для надання кредиту резиденту використав як власні кошти, так і отримав кредит у банку, за який також платить відсотки. В цьому разі отримані від резидента відсотки по кредиту нерезидент частково передає на користь іншої особи (банку). З наведених вище норм випливає, що нерезидент, якому резидент сплатив відсотки, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем стосовно частини доходу (процентів), які надалі сплачує банкові. Тому щоб скористатися пільгою з податку на репатріацію, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, резидентові доведеться дохід (відсотки), який виплачується нерезиденту, поділити на дві частини:

1. яка належить нерезидентові, якому виплачують доходи (проценти);

2. яка належить банкові (також нерезиденту).

Наприклад, якщо резидент оплатив нерезиденту 15% за користування кредитом, а з цих 15% нерезидент оплатив банку за користування кредитом 7%, то нерезидентові належить 8% (15 - 7), а банкові 7%.

На ту частину доходу, яка належить першому нерезидентові, доведеться отримувати один комплект документів (довідки тощо).

На другу частину доходу, яка належить банкові – отримувати інший комплект документів (див. вище першу та другу умови).

Тобто, на першу частину доходу бенефіціарним отримувачем буде перший нерезидент. На другу частину доходу – банк нерезидент.