Правилами №363 визначено, що ТТН - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Відповідно до ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно до ч. 1 ст. 664 ЦКУ обов'язок продавця передати товар покупцю вважається виконаним у момент:
- вручення товару покупцю, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
- надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий останньому за місцезнаходженням товару.
Отже, якщо покупець здійснює самовивезення товару, право власності на який до нього вже перейшло (за договором), водію покупця під час перевезень необхідно мати документи, визначені п. 2 Переліку №207 (у т.ч. накладну або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж).
Тобто, момент самовивезення товару потрібно обумовити в договорі.
Про це також зазначено у листі Мінінфраструктури від 28.05.2014 р. №5615/25/10-14.
Для перевезення власних вантажів автомобільним транспортом ТТН не потрібна.
Витрати на перевезення такого товару власним транспортом, зокрема, на пальне, покупець може підтвердити власним первинним документом. Наприклад, шляховим листом, хоч наразі вони і не є обов’язковими та не мають типової форми. Тож, форму такого документу покупець може розробити самостійно. Однак, у ньому повинні бути усі обов’язкові реквізити первинного документа (ст. 9 Закону про бухоблік).
Відповідно до п. 1 Переліку №207 ТТН обов’язково має бути в наявності серед інших документів у водія юридичної або фізичної особи – підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах. Тому саме кожна надана перевізником послуга з перевезення має бути підтверджена актом щодо надання послуги з перевезення та відповідної ТТН.
У разі її відсутності податківці можуть накласти штраф згідно з пп. 121.1 ПКУ у розмірі 1020 грн за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів.
У ситуації, що розглядається, зазначений штраф ненакладатиметься, оскільки в договорі прописано факт самовивезення.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити