Дозволи, податки у разі придбання свердловини підземної води?

Документальне оформлення.

Порядок документального оформлення залежить від особливостей облаштування кожної окремої свердловини. 

Свердловина відноситься до водозабірних споруд, а тому продавець може зареєструвати на неї право власності, як на нерухому річ. Необхідність такої державної реєстрації нерухомості встановлена ст. 182 ЦКУ, Законом України від 01.07.2004 р. №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Окрім того, свердловина розташовується на земельній ділянці. Таким чином, разом із свердловиною потрібно передавати і право власності на таку ділянку чи право нею користуватися (приміром, оренду тощо).

Отже, при продажу свердловини оформляється договір купівлі-продажу водозабірної споруди. В цьому ж договорі може зазначатися про продаж землі під свердловиною. Або може оформлятися окремий договір користування землею – оренди, суборенди тощо. Права власності чи користування на землю підлягають держреєстрації. Права власності на споруду також підлягають держреєстрації, якщо продавець реєстрував на себе такі права.

Поряд з цим на підставі договору купівлі-продажу складається акт приймання передачі, за яким і здійснюється фактична передача свердловини. Може застосовуватися Акт за формою №ОЗ-1, затвердженою наказом Мінстату від 29.12.95 р. №352, чи за формою №ОЗСГ-1, затвердженою Наказом Мінагрополітики України від 27.09.07 р. №701, або Актом приймання-передачі ОЗ за формою, затвердженою Наказом Мінфіну від 13.09.16 р. №818.

Після придбання свердловина уводиться в експлуатацію, що також оформляється відповідним актом.

Паспорт на свердловину.

Варто сказати, що свердловина має реєструватися в державному реєстрі артезіанських свердловин, який ведеться Держгеонадрами, згідно з Порядком №963 (Порядок державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об'єму видобутих підземних вод, затверджений Постановою КМУ від 08.10.2012 р. №963).

Реєстрація здійснюється шляхом подання до Держгеонадра паспорту, складеного за формою, затвердженою спільним Наказом Мінприроди та Мінрегіону від 06.04.2016 р. №145/84. Фактично такий паспорт має бути у продавця свердловини і він має передаватися продавцем покупцеві.

У свою чергу, покупець має після купівлі свердловини щорічно до 1 грудня подавати до Держгеонадр копію цього паспорту.

Вимірювальні засоби на свердловині.

Свердловини мають облаштовуватися засобами вимірювання об’єму видобутих вод, які пройшли повірку у відповідних лабораторіях, і мають бути опломбовані. То ж продавець має передати покупцеві документи стосовно опломбування і повірки.

Окрім того, якщо продавець отримував дозвіл на користування надрами та/або спецводокористування, він мав вносити інформацію про об’єм видобутих вод до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод згідно з Порядком №110 (Порядок внесення відомостей про об’єм видобутих підземних вод водокористувачами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод, затверджений Наказом Мінекоресурсів від 23.03.2016 р. №110). Це означає, що після переоформлення відповідних дозволів на покупця (якщо вони потрібні, про що нижче), покупець повинен буде переоформити на себе доступ до відповідного Персонального кабінету на інтернет-сайті Держгеонадра, надавши Заяву за формою додатку до Порядку №110.

Дозвіл на спецводокористування.

За загальним правилом, відповідно до ст. 49 Водного кодексу спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

В цьому разі колишній водокористувач має подати заяву на анулювання дозволу, а новий водокористувач на отримання дозволу (див. ст. 49, 55 Водного кодексу). Особливості подання заяви, перелік необхідних документів, отримання дозволу наведені в ст. 49 Водного кодексу.

Але відповідно до ст. 48 Водного кодексу не належить до спецводокористування забір та/або використання води в об’ємі до 5 куб.м. на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води. Таким чином, якщо обсяг добутих вод не перевищує наведеної величини, то дозвіл отримувати не потрібно.

Дозвіл на користування надрами.

Відповідно до ст. 23 Кодексу про надра, дозвіл на користування надрами не отримується, якщо підземні води (крім мінеральних) добуваються:

• для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу;

• для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб землевласниками і землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %, крім зазначеного в першому пункті.

Переважна більшість водокористувачів відповідно до наведених критеріїв не повинні отримувати дозвіл на користування надрами. Якщо ж ці критерії не дотримані, доведеться отримувати дозвіл згідно з нормами ст. 16 Кодексу про надра і Порядку №615 (Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений Постановою КМУ від 30.05.2011 р. №615).

Причому колишній користувач надрами має анулювати свій дозвіл, а новий отримати новий дозвіл для себе.

Рентна плата за спецводокористування.

Відповідно до пп. 5 п. 297.1 ПКУ платники ЄП групи 4 звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спецводокористування.

Рентна плата за надра.

Відповідно до пп. 252.1.1 ПКУ платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які отримали спеціальний дозвіл на користування надрами. Причому відповідно до пп. 14.1.91 ПКУ підземні води відносяться до корисних копалин.

Отже, якщо покупець не отримує дозволу на користування надрами, він згідно цієї підстави не є платником рентної плати за надра.

Разом з тим відповідно до пп. 252.1.4 ПКУ платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спецводокористування.

Таким чином, якщо покупець платник ЄП групи 4 придбав право власності чи користування на ділянку, де знаходиться свердловина і має дозвіл на спецводокористування, то якщо він не відноситься до фермерських господарств, він буде платником рентної плати за надра.

Декларацію потрібно подавати з кварталу, що настає за кварталом, у якому отримано чи переоформлено дозвіл (п. 252.23 ПКУ), навіть якщо видобутку не було – з прочерками. А нараховувати рентну плату за надра потрібно в кожному кварталі, коли був видобуток води.