Включення ПФД у дохід після спливу 12 календарних місяців після її отримання
Як зазначають податківці у ЗІР підкатегорії 107.01.03, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка отримала поворотну фінансову допомогу (ПФД), не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповернутої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги (відповідь на запитання «Чи включається до складу доходу ФОП – платника ЄП сума отриманої поворотної фінансової допомоги, та не поверненої, якщо нею прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності до спливу 12 календарних місяців?»).
За умовами запитання, це було зроблено платником ЄП та ПДВ у четвертому кварталі 2018 р. Таким чином, сума неповерненої ПФД вже була оподаткована єдиним податком відповідно до п. 292.1 ПКУ. Також див. тут.
Застосування норми абзацу третього п. 292.3 ПКУ відносно ПФД
Одночасно з нормою п. 292.1 ПКУ для платників ЄП третьої групи та платників ПДВ діє інша норма (абз. 3 п. 292.3 ПКУ): до суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Але як бути, якщо ця заборгованість – це поворотна фіндопомога, яка вже була оподаткована за п. 292.1 ПКУ? Чи потрібно ФОП-єдиннику та платнику ПДВ повторно оподатковувати цю заборгованість при її списанні? Роз’яснень податківців щодо цієї ситуації знайти не вдалося, зокрема, у ЗІР та у формі індивідуальних податкових консультацій.
На нашу думку, можна спиратися на те, що сума ПФД вже була оподаткована у четвертому кварталі 2018 року і тому не підлягає повторному оподаткуванню при її списанні. При цьому варто врахувати принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 ПКУ).
Для впевненості у цьому рішенні радимо отримати від податківців власну ІПК на свою адресу. При цьому не виключено, що відповідь податківців буде надто фіскальною і вони будуть вимагати оподаткувати суму списаної ПФД ще раз. В такому разі можна оскаржити таку ІПК у суді.
Також можна самостійно діяти за принципом пп. 4.1.4 ПКУ і оскаржувати у суді вже результати перевірки, якщо під час перевірки податківці спробують донарахувати єдиний податок та штрафні санкції при списанні ПФД.
Звісно, що фіскальний підхід, а саме включення у дохід ФОП суми ПФД при її списанні, допоможе уникнути претензій податківців під час перевірки, але буде сплачено зайвий податок.
Податкові наслідки для підприємства
У бухобліку для юросіб-єдинників прощений борг дебітора не є доходом, а буде відображатися в обліку у складі інших операційних витрат (Дт 944 Кт 377). Це випливає з норм п. 11 П(С)БО 10 та п. 20 П(С)БО 16.
Наслідки для ФОП та для підприємства не залежать від того, чи борг буде прощений, чи списаний після спливу строку позовної давності.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись