Придбання в офіс кухонних меблів: як обґрунтувати їх господарське призначення?

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. №2694-XII (далі – Закон №2694) охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Права працівників на охорону праці під час роботи встановлені в ст. 6 Закону №2694. Вони полягають у тому, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Вимоги щодо безпеки та захисту здоров'я працівників під час роботи з екранними пристроями затверджені наказом Мінсоцполітики від 14.02.2018 р. №207 (далі – Вимоги №207)

Ці Вимоги не обмежують права роботодавця встановлювати більш жорсткі та/або спеціальні вимоги безпеки і захисту здоров'я та життя працівників під час роботи з екранними пристроями, якщо це не суперечить чинному законодавству (п. 3 р. І Вимог №207).

В п. 5 р. І Вимог №207 наведено визначення термінів, а саме:

• екранні пристрої – електронні засоби для відтворення будь-якої графічної або алфавітно-цифрової інформації (на основі електронно-променевої трубки, рідкокристалічні, плазмові, проекційні, органічні світлодіодні монітори та інші новітні розробки у сфері інформаційних технологій);
• робоче місце (робоча станція) – сукупність устаткування, що включає екранний пристрій, який може доповнюватися клавіатурою або пристроєм введення та/або програмним забезпеченням, що представляє інтерфейс «оператор-дисплей», іншими приладами (периферійні пристрої, що включають пристрої для електронних носіїв, телефон, модем, друкувальний пристрій, тримач документів, робоче крісло, робочий стіл або робоча поверхня «розумного» столу, а також інше необхідне виробниче середовище).

Норми п. 3 розд. ІІ Вимог №207 зобов'язують роботодавців вжити відповідних заходів, щоб забезпечити відповідність робочого місця працівника до цих Вимог.

Наприклад, згідно з п. 2.2 Інструкції з охорони праці при роботі з електронно-обчислювальними машинами в апараті Міндоходів, затвердженої наказом Міндоходів від 03.10.2013 р. №535 (яка на сьогодні є чинною), оператору ЕОМ забороняється вживати напої та їжу на робочому місці.

Відповідно до п. 44.2 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ПКУ).

Нормами п. 18 П(С)БО 16 передбачено, що до адміністративних витрат відносяться загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання, в т. ч. їхня амортизація.

Виходячи з викладеного зазначимо, у разі якщо Інструкцією з охорони праці на певному підприємстві при роботі з екранними пристроями (якими на сьогодні обладнані всі сучасні офіси), яка затверджена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, передбачено облаштування окремого приміщення виключно для вживання напоїв та їжі (при цьому вживати напої та їжу на робочому місці та в інших приміщеннях офісу заборонено), то є всі підстави вважати кухонні меблі придбаними в межах заходів з охорони праці адміністративного персоналу. Тобто, в межах заходів з охорони праці, витрати на які пов’язані з обслуговуванням та управлінням підприємством.

Відповідно до п. 10 Методичних рекомендацій №561 підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів. Форма акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. №03-1) затверджена наказом Мінстату від 29.12.1995 р. №352, який на сьогодні є чинним.