• Посилання скопійовано

Коли включати у дохід поворотну фіндопомогу, надану юрособі?

Поворотна фінансова допомога від засновника-фізособи не повернута протягом 365 днів, підписана додаткова угода на продовження терміну дії договору. Які будуть наслідки у мікропідприємства, чи варто укласти новий договір новою датою й перевести туди борг касовими операціями?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Отримувач ПФД – юрособа – платник єдиного податку

Відповідно до п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку - юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

Далі, згідно з пп. 3 п. 292.11 ПКУ до складу доходу єдинника, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів. Це означає, що ПФД включається до доходу юрособи-єдинника після закінчення 12 календарних місяців з дати її отримання.

Щоб уникнути включення ПФД до доходу єдинника, варто погашати борг з ПФД до настання цього строку. Це можна робити як шляхом «закриття» одного договору на надання ПФД і «відкриття» іншого, так і в межах строку дії одного договору. Головне, щоб повністю була погашена заборгованість, не повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Звертаємо увагу, що для розрахунку строку слід брати саме 12 календарних місяців, а не 365 днів з дати отримання ПФД. Наприклад, якщо ПФД отримано 30 січня, то вона має бути повернена до 31 грудня цього ж року, а якщо ПФД отримано 5 листопада, то вона має бути повернена до 31 жовтня наступного року.

Оскільки для платників єдиного податку мають значення лише фактичні дати отримання та повернення ПФД, то продовження терміну дії договору жодним чином не впливає на оподаткування суми ПФД єдиним податком.

 Отримувач ПФД – юрособа – платник податку на прибуток

Зовсім інша картина у платника податку на прибуток. Отримана ПФД є кредиторською заборгованістю, або зобов’язанням, яке підлягає погашенню. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (п. 5 П(С)БО 11).

Зокрема, ПФД не підлягає погашенню у випадках, коли спливає строк позовної давності або якщо кредитор (надавач ПФД) простить цю заборгованість отримувачу. Прощення заборгованості з ПФД однозначно призведе до виникнення доходу у підприємства – отримувача (Дт 685 Кт 717).

Проте перш ніж прийняти рішення про списання безнадійної кредиторської заборгованості, потрібно врахувати важливий момент:  якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право кредитора підлягає захисту (п. 5 ст. 267 ЦКУ). Тому потрібно уважно вивчити обставини надання ПФД та умови договору, щоб впевнитися у тому, чи сплив строк позовної двавності, чи ні. Рішення про  списання заборгованості має затвердити керівник, частіше за все воно оформлюється наказом.

Списана кредиторська заборгованість включається до інших доходів – Дт 685 Кт 717. Для уникнення податкових ризиків дохід від списання безнадійної кредиторської заборгованості визнається в тому звітному періоді, коли вона стала безнадійною.

Незалежно від того, чи коригує підприємство прибуток на податкові різниці, списання безнадійної кредиторської заборгованості збільшує фінрезультат з метою оподаткування.

Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ).

Початок перебігу позовної давності врегульовано ст. 261 ЦКУ. Зокрема, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Таким чином, продовження терміну дії договору ПФД не впливає на початок перебігу позовної давності, для цього потрібно переносити строк погашення самої ПФД, визначений у договорі.

Отже, якщо не вносити зміни у договір ПФД і не повертати саму ПФД, то строк позовної давності починає перебіг з дати, коли закінчується строк повернення ПФД за договором, або коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Випадки зупинення та переривання строку позовної давності визначені у ст. 263 та ст. 264 ЦКУ.

Зокрема, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1 ст. 264 ЦКУ). Це може бути підписання акта звірки між сторонами договору, повернення частини суми ПФД тощо. Продовження строку дії самого договору не впливає на перебіг строку позовної давності, якщо при цьому не змінено строк погашення ПФД. Крім продовження дії самого договору, потрібно перенести строк погашення ПФД – тоді позовна давність буде рахуватися вже з нового строку погашення ПФД. Таким чином можна впливати на початок перебігу позовної давності, а отже, і на дату, коли заборгованість з ПФД може стати безнадійною і підлягатиме включенню у доходи.

Строк 365 днів не має жодного значення для платника податку на прибуток.

Також до спливу позовної давності можна провести погашення заборгованості за одним «траншем» ПФД та надати новий «транш». Як ми говорили у попередньому розділі, це можна робити як шляхом «закриття» одного договору на надання ПФД і «відкриття» іншого, так і в межах строку дії одного договору.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • МПЗ-2026: що пріоритетніше — цільове призначення чи вид угідь?
    Який показник є визначальним при розрахунку мінімального податкового зобов’язання: вид цільового призначення земельної ділянки чи вид сільськогосподарських угідь? Який підхід застосовується на практиці та які можливі податкові ризики?
    05.05.202627
  • Зміна податкового резидентства засновника працівника ТОВ у 2026 році: обов’язки в Україні
    Фізична особа є працівником та співзасновником ТОВ (частка 50% у статутному капіталі) і фактично працює дистанційно та постійно проживає в Канаді, не оформлюючи виїзд на постійне місце проживання. Які дії щодо податкового резидентства та виконання податкових обов’язків мають здійснити така фізична особа й українське ТОВ у 2026 році?
    30.04.202631
  • Особливості оподаткування продажу нерухомості фізичною особою з оплатою на рахунок ФОПа
    Фізична особа (одночасно ФОП на ЄП ІІІ групи) продала нежитлову нерухомість іншій фізичній особі. Кошти за договором надійшли на рахунок ФОПа. Як у такому випадку оподатковується дохід: як дохід фізичної особи чи ФОПа? Чи правомірно отримувати оплату на рахунок ФОПа?
    20.04.202640
  • КВЕД роздрібна торгівля ФОП у 2026 році: продаж товарів іншим ФОП без оптового КВЕДу
    ФОП зареєстрований на спрощеній системі та має КВЕД лише на роздрібну торгівлю. Чи допускається продаж товарів іншим ФОП без додавання КВЕД на оптову торгівлю, та які податкові ризики виникають у 2026 році у разі такої реалізації для подальшого використання в господарській діяльності покупця?
    17.04.202673
  • Відшкодування витрат на пальне: чи враховувати кешбек працівника?
    Наш водій заправив службовий автомобіль, розрахувавшись власною банківською картою, і надав чек РРО для компенсації витрат. Нам відомо, що за такі операції банки нараховують кешбек, а також може бути нарахований «Національний кешбек». Чи зобов’язане підприємство виплачувати повну суму за чеком, чи ми маємо право зменшити виплату на суму отриманого водієм кешбеку? Чи не виникне в такому разі у працівника оподатковуваний дохід, який ми як роботодавець маємо задекларувати?
    14.04.202673