Як визначити дохід від надання санаторно-курортних послуг, послуг проживання та медичних послуг?

Запитання:

Підприємство надає санаторно-курортні послуги шляхом реалізації путівок, а також послуги проживання та медичні послуги. У наказі про облікову політику підприємства встановлено, що оцінка ступеня завершеності операцій з реалізації санаторно-курортних послуг проводиться методом визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надано.

Тривалість операційного циклу для підписання актів становить 1 календарний місяць. Облік реалізації ведеться в ліжко-днях. Буває, що гість заїхав 15 лютого, а виїхав 20 березня. Останнім днем лютого підприємство визнає доходи за кількість днів перебування гостя у лютому.

28 лютого складаємо акт наданих санаторно-курортних послуг за ліжко-дні лютого; останнім днем березня підприємство визнає доходи від реалізації ліжко-днів за березень на підставі акту за 31 березня.

Отже, акти наданих послуг складаються один раз на місяць, дата складання - останній день місяця, навіть, якщо гість виїхав протягом місяця і до кінця місяця вже не проживав. Чи правильно визначати ступінь завершеності операції за один календарний місяць, а не датою виїзду гостя (складаються два акти, один - 28 лютого, а один 31 березня). Чи потрібно один акт оформлювати датою виїзду гостя?

Відповідь:

Відповідно до п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінку доходу може бути достовірно визначено.

Критерії визнання доходу, наведені в П(С)БО 15, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої госпоперації (операцій).

При цьому надходження від інших осіб у вигляді суми попередньої оплати послуг чи авансу в рахунок оплати послуг не визнаються доходами (пп. 6.3 та 6.4 П(С)БО 15).

Санаторно-курортні заклади в ст. 22 Закону «Про курорти» визначено як заклади охорони здоров'я, що розташовані на територіях курортів і забезпечують подання громадянам послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів. На виконання норм п. 17 Загального положення №805, санаторно-курортний заклад веде оперативний і бухоблік результатів своєї роботи, статистичну звітність.

Порядок організації та ведення бухобліку і подання фінансової та статистичної звітності визначається законодавством.

Статтею 22 Закону «Про туризм» передбачено, що за договором на готельне обслуговування одна сторона (готель або інший суб'єкт, що надає послуги з розміщення) зобов'язується за дорученням іншої сторони (проживаючого) надати послуги по тимчасовому проживанню (ночівлі) у спеціально обладнаному жилому приміщенні (номері), виконати або організувати виконання інших визначених договором на готельне обслуговування послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням, а проживаючий зобов'язується сплатити за ці послуги встановлену плату.

До відносин за договором на готельне обслуговування застосовуються норми цивільного законодавства, Закон про туризм, законодавство з питань захисту прав споживачів та інші нормативно-правові акти, прийняті відповідно до них. Закон про туризм також застосовується при наданні готельного обслуговування в мотелях, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, а також інших місцях, призначених для розміщення громадян.

При цьому готель або інший суб'єкт, що надає послуги з розміщення, зобов'язаний до укладення договору надати необхідну і достовірну інформацію про послуги з готельного обслуговування, їх види і особливості, про порядок і терміни оплати послуг готелю та надати проживаючому на його прохання інші пов'язані із договором і відповідним готельним обслуговуванням відомості, а також іншу інформацію, передбачену законодавством про захист прав споживачів.

У Правилах користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Держтуристичної адміністрації України від 16.03.2004 р. № 19 розрахункова година визначена як година, яка встановлена у готелі і при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду і після якої здійснюється заселення у готель.

Відповідно до п. 3.8 Правил №19 плата за надання готельних послуг стягується відповідно до єдиної розрахункової години – 12-ї години поточної доби за місцевим часом.

Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. При проживанні в готелі менше однієї доби та у разі раннього заїзду чи пізнього виїзду готель самостійно визначає розмір плати за надання готельних послуг.

Порядок використання і заповнення форм документів при проведенні розрахунків з громадянами, які проживають у готелі і користуються готельними послугами, та ведення первинного обліку у готелі визначає Інструкція №230.

У п. 2.4 Інструкції №230 зазначено, що рахунок (ф. №4-г) застосовується при оформленні розрахунків з громадянами за основні та додаткові послуги, отримані у готелі. Форма використовується при будь-якій формі обробки документу (електронній, ручній) та при будь-якому виді розрахунку (готівковому, безготівковому).

Рахунок виписується у двох примірниках. Перший примірник видається проживаючому, другий здається до бухгалтерії. При цьому графа «Послуга» містить перелік основних та додаткових послуг готелю, наданих проживаючому за звітний період, та податків на ці послуги. Сума до сплати розраховується щодобово згідно з переліком фактично отриманих послуг разом із сумами ПДВ та готельного збору (на сьогодні – туристичного збору), та всього до сплати. У рахунку сума до сплати з ПДВ вписується в гривнях.

Оскільки рахунок (ф. №4-г) є документом, у якому вказується перелік основних та додаткових послуг готелю, наданих проживаючому за період його перебування в готелі, а також податки на ці послуги, то додаткові акти наданих послуг готелем (а також санаторно-курортним закладом) не складаються.

Докладніше про організацію готельної облікової документації див. тут>>

Отже, тривалість операційного циклу при наданні санаторно-курортних послуг шляхом реалізації путівок, послуг проживання та медичних послуг санаторно-курортним закладом залежить від тривалості договору (терміну путівки), на підставі якого проживаючому надаються вказані послуги.

У разі, якщо термін надання вказаних вище послуг триває з 15 лютого до 20 березня, то дохід від їхнього надання визнається станом на 20 березня.

Витрати, понесені санаторно-курортним закладом щодо обслуговування за таким договором протягом лютого, відображаються у складі незавершеного виробництва послуг на рахунку 23, оскільки витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п. 7 П(С)БО 16).