Ліцензія на зберігання палива для власних потреб

Відповідно ст. 1 Закону №481, зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Статтею 15 Закону №481 визначено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензії на зберігання пального отримуються на кожне місце зберігання пального. Такі ліцензії видаються за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років. Річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлюється в розмірі 780 гривень.

Для суб’єктів господарювання, що зберігають пальне і використовують його виключно для потреб власного споживання, Законом №391 із 29.12.2019 р. спростили правила отримання ліцензій.

Такі суб’єкти господарювання подають заяву (без завірених  копій документів визначених ст. 15 Законом №481) та зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Оскільки законодавством не передбачено затвердження форм заяв для отримання ліцензій на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального, зазначені форми мають виключно рекомендований характер та надаються платниками органу ліцензування у довільній формі (ЗІР, підкатегорії 113.04 ).

З 01.04.2020 р. відповідно ст. 17 Закону №481 у разі зберігання пального без наявності ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуватимуться фінансові санкції у розмірі - 500000 гривень.