ДПС у підкатегорії 113.04 ЗІР нагадує, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального (частина друга ст. 28 Закону №3817).
Згідно з ст. 1 Закону №3817:
- місце зберігання пального – об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування;
- місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання.
Форму заяви щодо ліцензій на право зберігання пального та Порядок заповнення заяв щодо ліцензій на право зберігання пального затверджено постановою КМУ від 04.04.2025 року №374.
Відповідно до п. 2 Порядку у разі подання заяви про отримання ліцензії на право зберігання пального в Заяві зазначаються, зокрема, у п. 7 «Адреса місця провадження господарської діяльності заявника/ліцензіата»:
- у графах 1 - 13 – адреса місць зберігання пального в стаціонарних резервуарах, ідентифікатор об’єкта оподаткування та/або кадастровий номер – для ліцензій на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
- у графі 14 – код/коди адміністративно-територіальної одиниці або території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор) для зазначення місця зберігання пального у стаціонарних резервуарах – для ліцензій на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Адреса/адреси, передбачена/передбачені п. 7 заяви, зазначається/зазначаються у форматі:
- область, район, населений пункт (крім мм. Києва та Севастополя), вулиця, номер будинку, корпусу, офісу/квартири;
- кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається пальне (у разі відсутності поштової адреси місця зберігання пального), – для ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Якщо зберігання пального здійснюється на території єдиного (цілісного) майнового комплексу, розташованого більш як за однією адресою, у заяві про отримання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки зазначаються всі адреси, за якими розташований такий єдиний (цілісний) майновий комплекс.
Висновок
Якщо на одній земельній ділянці за однією адресою розміщено декілька ємностей для зберігання пального, які зареєстровані як окремі об’єкти оподаткування, суб’єкт господарювання отримує одну ліцензію на право зберігання пального/зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на місце (територію), що використовується для зберігання такого пального.
