Через поломку РРО не зроблено Z- звіт: як бути?

26.07.2016 року набрав чинності Порядок застосування РРО, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.

Відповідно до п. 10 розділу III даного Порядку, якщо на період виходу з ладу РРО розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Алгоритм дій у разі виходу з ладу РРО:

1) Повідомляємо центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) й контролюючий орган про вихід з ладу РРО. Відмітимо, що повідомити можна письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі: ЦСО - протягом  робочого дня з моменту виявлення несправностей або ушкодження; контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований платником податків, - протягом  двох робочих днів (п. 16 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. №265/95).

2) Підраховуємо готівкові кошти, які перебувають в ящику РРО на момент його виходу з ладу (виручка за цей період й суму службового внесення). Звіряємо їх із даними контрольної стрічки. Відкриваємо розрахункову книжку (далі – РК) та отриману суму записуємо в корінець першої розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення».

3) У день виходу з ладу РРО (тобто 31.07.2016 р.) відкриваємо КОРО, зареєстровану на РРО, що вийшов з ладу, й робимо такі записи:

- заповнюємо розділ 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО» КОРО, зареєстрованої на РРО, що вийшов з ладу, а саме графи 1 і 2. Відповідно до умов питання тут має значитися так: графа 1 - №з/п, графа 2 – 31.07.2016 року.

- заповнюємо розділ 3 «Облік розрахункових квитанцій», а саме: в графу 1 - згідно з даними контрольної стрічки номер першого пробитого по РРО фіскального чека в день поломки РРО; в графу 2 - номер останнього пробитого по РРО фіскального чека перед поломкою РРО; в графу 3 - номер РК, зареєстрованої до КОРО на даний РРО, яка буде використовуватися для розрахунків з покупцями; в графу 4 - дату і час початку використання РК; в графу 5 - серію і номер першої квитанції, з якої починається використання РК.

Якщо після поломки РРО й надалі проводяться розрахункові операції, то для їх обліку слід використовувати розрахункові квитанції з РК. Якщо після поломки РРО та до відновлення його роботи таких операцій було, то відповідно буде використана лише одна розрахункова квитанція із позначною «Службове внесення».

- заповнюємо розділ 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків», а саме: в графу 1 вказуємо дату виникнення поломки РРО (за умовами питання 31.07.2016); в графу 2 - номер РК, що використовується; в графу 3  - суму коштів, яку зазначили у корінці розрахункової квитанції, в графу 4 – суму коштів, яку здал до каси (для підприємств) чи до банку, в графу 5, 6, 7, 8 – загальну суму зійсненних розрахункових операцій, які фіксувалися за допомогою РК. Якщо таких операцій не було після поломки РРО, то у таких графах проставляютсья прочерки.

Це всі записи, які мають бути виконані у день поломки.

4) Якщо розрахунові операції здійснюються у наступних днях, після поломки РРО, то суб'єкт господарювання так само заповнює розділ 3, крім граф 1 та 2, та розділ 2 аж до дня включення відремонтованого РРО.

5) У день полагодження РРО і введення його в експлуатацію після ремонту (тобто 01.08.2016 р.) слід зробити наступні дії:

- заповнюємо розділ 4 КОРО разом з працівником ЦСО. Касир заповнює графи 6 і 7, працівник ЦСО - графи 3-5;

- підраховуємо суму виручки за корінцями розрахункових квитанцій;

- проводимо через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу, за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку, іншого податку.

Дані суми вводяться в РРО як виручка (тобто, слід провести через РРО реалізацію усіх проданих під час ремонту товарів), а не як операція «Службове внесення». Операція «Службове внесення» готівки, які зберігаються на місці проведення розрахунків, виконується в тому випадку, якщо реалізація товарів (послуг) в період відключення РРО не здійснювалася.;

- друкуємо Х-звіт РРО та звіряємо отримані суми з сумою виручки, підрахованої за розрахунковими квитанціями. Розбіжностей при цьому бути не повинно;

- роздруковуємо Z-звіт і на його основі заповнюємо:

1. розділ 2 КОРО, а саме: у графі 1  вказуємо дату роздрукованого чеку (за умовами питання це 01.08.2016 р); у графі 2 – номер роздрукованого Z-звіту; у графі 3 – суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків, у день включення відремонтованого РРО;

2. та розділ 3 КОРО, а саме у графі 8 вказуємо номер роздрукованого Z-звіту.