• Посилання скопійовано

Продавець зобов'язаний прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги

Чи можна повернути гроші за товар неналежної якості готівкою, якщо оплата була проведена банківською карткою?

Запитання: В розничном магазине в октябре 2014 года физическим лицом был куплен товар суммой около 223,00 грн. Расчет за товар был произведен банковской карточкой о чем в чеке указано (картка). Купленный товар приобретался для подарка и был подарен в январе 2015 года. Так как товар не работал полноценно, то его повезли в январе 2015 года в сервисный центр по гарантии, где сделали заключение том, что он не подлежит ремонту и за него в магазине должны вернуть деньги. При походе в магазин для возврата товара и возвращения денег в нем отказываются возвращать деньги ссылаясь на то, что необходимо делать возврат на ту банковскую карточку с которой была произведена оплата, а наличными выдать они не могут и на другую карточку перечислить тоже. На вопрос, какими законодательными актами они оперируют, ничего ответить не смогли. Можно ли вернуть деньги за неработоспособный товар наличными, несмотря на то, что оплата за товар была произведена банковской карточкой? 

Відповідь: Враховуючи, що в питанні не зазначено, який саме товар підлягає поверненню, будемо виходити із загальних умов. Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону УРСР від 12.05.1991р. № 1023-XII "Про захист прав споживачів", стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років. 

Стаття 8 зазначеного закону дає право покупцю, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця), підтверджених за необхідності висновком експертизи, за своїм вибором вимагати: 

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних. 


 

Повернення коштів або заміна товару здійснюється в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору. В загальному вимоги споживача пред'являються продавцеві за місцем купівлі товару. Згідно ч. 5 ст. 8 Закону № 1023 продавець зобов'язаний прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. 

Отже, продавець зобов'язаний прийняти товар неналежної якості в споживача, видати йому документ, що підтверджує одержання товару, і задовольнити його вимогу на підставі письмової заяви, яка подається споживачем у двох примірниках (такий Порядок встановлено п. 30 Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Мінекономіки від 19.04.2007 р. № 104).

Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом 7 днів. Проте, ч. 11 ст. 8 Закону № 1023 вимагає від споживача пред'явлення розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Якщо продавець доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання, вимоги споживача не підлягають задоволенню.  

Зауважимо, що за відмову споживачу в реалізації його прав передбачена відповідальність у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше 5 нмдг (85,00 грн).

Придбані із застосуванням платіжної картки товари можуть бути повернені особі, яка їх продала. Щоправда на практиці дійсно залишається дискусійним питання щодо способу повернення коштів за товар, що був придбаний із застосуванням платіжної картки. Стаття 2 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" наводить визначення терміна «розрахункова операція», в якому сказано, що це в тому числі операція з оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. На думку автора, це лише визначення терміну і в жодному разі не встановлення певних правил.

Якщо ж звернутися до п. 2.9 глави 2 розділу IX Правил національної системи масових електронних платежів (затверджені Постановою НБУ від 10.12.2004 р. №620, правила визначають порядок використання платіжних карток, загальні правила документообігу і здійснення розрахунків та розроблені згідно із Законом про платіжні системи), то: «Придбані із застосуванням платіжної картки товари можуть бути повернені особі, яка їх продала, згідно з правилами, установленими відповідними нормативно-правовими актами України. Повернення коштів за повернений товар, неотриману (неякісну) послугу торговець здійснює готівкою або за згодою сторін у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок завантаження клієнта позасистемними засобами».

Хоча погляд податкових органів залишається незмінним, і на питання: “Чи має право СГ здійснити повернення готівки через РРО, якщо оплата за даний товар була здійснена у безготівковій формі (із застосуванням POST — терміналу)?” надають фіскальну відповідь: “у випадку використання банківської платіжної картки без видачі готівкових коштів, тобто на розрахунковий рахунок покупця, відкритого у банку” (підкатегорія 109.02). Проте, на такий фіскальний погляд є заперечення згідно п. 2.4 Положення про ведення касових операцій (затверджено Постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637), в якому сказано, що, якщо продавець відповідно до законодавства України приймає до обслуговування електронні платіжні засоби з метою проведення оплати вартості товарів і оснащене платіжним терміналом (у тому числі з'єднаним чи поєднаним з РРО), то продавець може за рахунок готівкової виручки або коштів, отриманих із банку, надавати держателю електронного платіжного засобу послуги з видачі готівки з друкуванням квитанції платіжного термінала (або розрахункового документа) та відображенням таких операцій у відповідній книзі обліку. 

Відповідно можна зробити висновок, що у разі повернення коштів у продавця немає залежності від способу отримання коштів під час продажу товару.

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Чи потрібно вести касову книгу за операціями на рахунку 308 та як складати касові ордери?
    Який кореспондуючий рахунок необхідно вказати у прибутковому ордері при прийомі коштів за послуги через ПРРО? Як саме відображати операції у касовій книзі, якщо на кінець дня всю виручку передаємо з рахунку 308 на рахунок 301? Чи потрібно виписувати видатковий ордер для рахунку 308 і прибутковий на рахунок 301 на суму цих коштів? Які коресподуючі рахунки вказувати в видатковому ордері та в прибутковому?
    24.04.20249512
  • Які електронні підписи та печатки можуть застосовуватись в ПРРО?
    Чи можна використовувати електронні печатки, а не іменні ключі касирів для програмного РРО? Чи не буде це порушенням порядка проведення розрахункових операцій?
    02.04.202454
  • ФОП використовує платіжний сервіс LiqPay: чи потрібно РРО?
    Чи належить сервіс LiqPay до сервісу переказу коштів? Чи потрібно застосовувати РРО при оплаті на сайті ФОП за послуги з тимчасового розміщення за допомогою сервісу LiqPay?
    28.03.20241 471
  • Чи застосовує підприємство рахунок 308 при оприбуткуванні готівки із застосуванням КОРО?
    Підприємство перевізник при оприбуткуванні готівки в касу використовує КОРО та РК. Як обліковувати надходження готівки з 23.02.2024 р.?
    25.03.2024116
  • Як обліковувати ПРРО та як списати РРО?
    В 2022 р. ТОВ купило та зареєструвало ПРРО. Оплата за ПРРО здійснюється на рік. Оприбуткували це ПРРО як нематеріальний актив на 127 рахунок + амортизація на 12 місяців. Через рік здійснили оплату за ПРРО на ще один рік, але іншому ФОП. Чи правильно визначило ТОВ це ПРРО як нематеріальний актив? Що робити з ПРРО після закінчення 12 місяців? Чи треба його знову реєструвати, а старий нематактив списувати? До ПРРО був РРО, який знято з реєстрації і про це є акт. Як його правильно списати?
    28.02.202493