Готівку викрадено: як закрити зміну на РРО та відобразити нестачу?

Дії підприємства при викраденні готівки

У разі викрадення готівки із скриньки РРО (сейфа) або з місця проведення розрахунків (у т.ч. ПРРО) посадова особа підприємства зобов’язана:

1. Звернутися до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення

Відповідно до ст. 214 КПКУ:

• заява підлягає обов’язковій реєстрації; 
• відомості вносяться до ЄРДР протягом 24 годин; 
• відмова у прийнятті заяви не допускається (ч. 4 ст. 214 КПКУ). 

Згідно з ч. 2 ст. 60 КПКУ заявник має право отримати документ, що підтверджує прийняття та реєстрацію заяви.

2. Провести інвентаризацію готівки

Згідно з п. 7 розд. І Положення №879 інвентаризація є обов’язковою у разі встановлення факту крадіжки.

При цьому:

• фактичний залишок звіряється з даними РРО; 
• складається Акт інвентаризації; 
• визначається сума нестачі. 

Окремо додаємо роз’яснення ДПС в ЗІР, категорія 109.06: «Які дії СГ в разі викрадення готівки із скриньки РРО (сейфа) або з місця проведення розрахункових операцій, де використовується ПРРО, які документи необхідно надати контролюючим органам для підтвердження такого факту та яка відповідальність передбачена у такому випадку?».

РРО/ПРРО: як завершити зміну?

У разі викрадення виникає розбіжність між даними РРО та фактичним залишком готівки.

На думку консультанта, оптимальний порядок дій:

1. На підставі Акта інвентаризації провести операцію «службова видача» на суму викрадених коштів. 

2. Після цього сформувати Z-звіт. 

Важливо!

Обнулення Z-звіту не передбачено законодавством і не здійснюється. Саме операція «службова видача» забезпечує приведення даних РРО у відповідність до фактичної ситуації.

Бухгалтерський облік

На підставі даних інвентаризації суму нестачі списують на субрахунок 947. Одночасно зі списанням цінностей, винних у нестачі яких не встановлено, балансову вартість списаного активу зараховують на позабалансовий рахунок 072.

Суму втрат від нестач списують на фінансовий результат записом: Дт 791 Кт 947.

Якщо винні особи не будуть установлені, тоді закриття субрахунку 072 відбудеться після закриття справи згідно із законодавством, тобто цінності підлягатимуть списанню після закінчення строку позовної давності.

Якщо ж винну особу встановлять раніше, тоді потрібно буде зробити проведення Дт 375 Кт 716 з одночасним списанням суми втрат з субрахунку 072. Доходи збільшують фінансовий результат, що відображається проведенням Дт 716 Кт 791. Суму відшкодування, яку вносить винна особа коштами, відображають проведенням Дт 301, 311 Кт 375.

Податок на прибуток

ПКУ не передбачає коригування фінансового результату при списанні виявлених нестач коштів на рахунках, незалежно від того, чи будуть вони надалі компенсовані винною особою. Тож такі нестачі впливають на фінансовий результат за правилами бухобліку: витрати при списанні і доходи при відшкодуванні.

ПДВ

Відповідно до пп. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування є постачання товарів/послуг. Викрадення готівки не є постачанням і ПДВ-наслідків не створює. 

Відповідальність

Положення №148 не передбачає фінансової відповідальності за неоприбуткування готівки у випадку її викрадення.

Водночас можливе застосування адміністративної відповідальності за ст. 163-15 та 164-4 КУпАП.

Але якщо підприємство надає контролюючому органу документ, що підтверджує подання та реєстрацію заяви до поліції, адміністративна відповідальність не застосовується.

Висновки

1. Обов’язковими є звернення до поліції та проведення інвентаризації, які підтверджують факт крадіжки та є підставою для облікових записів;

2. Викрадена готівка списується на витрати (Дт 947) з одночасним відображенням на позабалансовому рахунку 072; у разі відшкодування — визнається дохід;

3. Обнулення Z-звіту не здійснюється — для відображення нестачі необхідно провести операцію «службова видача» на суму викрадених коштів і лише після цього сформувати Z-звіт;

4. Податкові різниці не виникають, а ПДВ-наслідки відсутні, оскільки викрадення готівки не є операцією постачання. 

Читайте також: Інвентаризація каси-2025