Виправляємо помилку, проведену через РРО

В описаній ситуації все залежить від технічних особливостей конкретного РРО. А саме: чи забезпечує алгоритм роботи РРО окреме накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків (п. 7 р. III Порядку реєстрації РРО, який набрав чинності з 18.10.2013 р., див. «ДК» №43/2013).

Тож варто виділити два варіанти оформлення розрахункової операції.

Варіант 1: якщо помилку виявлено до моменту завершення розрахункової операції (закриття фіскального касового чека (ф. №ФКЧ-1 (1), варто провести виправлення, просто проставивши у тому ж касовому чеку такий товар із «мінусом». Звісно, за умови, що ваш РРО таке допускає.

---------------(1)-------------

Додаток 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614.

--------------------------------

Якщо ви вже провели розрахункову операцію та роздрукували касовий чек, то тут слід зареєструвати через РРО від'ємну операцію на суму повернення товару (у зв'язку з помилковою операцією) та відповідно роздрукувати на РРО фіскальний касовий чек видачі коштів (ф. №ФКЧ-2), який залишають у Книзі обліку розрахункових операцій (далі — КОРО).

Цей варіант придасться лише за умови, що алгоритм роботи вашого РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків.

Варіант 2: повернення коштів за допомогою операції «Службова видача». Такий варіант слід застосовувати у тих випадках, коли РРО не забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків.

Увага! Заборонено реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції «сторно» (п. 7 р. III Порядку реєстрації РРО).

У разі якщо ви виправляєте помилку і сума коштів такого виправлення перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів (п. 8 р. III Порядку реєстрації РРО). У нашому випадку такий документ варто назвати «Акт про скасування помилково проведеної через РРО суми».

На думку автора, цей документ слід складати лише у тих випадках, коли касир (чи інша відповідальна особа) для виправлення помилки сформував фіскальний касовий чек видачі коштів (ф. №ФКЧ-2) або провів операцію «Службова видача».

На сьогодні нормативно затвердженої форми акта видачі коштів немає. Але все ж таки визначено його обов'язкові реквізити, а саме реквізити акта видачі коштів (п. 8 р. III Порядку реєстрації РРО):

— відомості про покупця, який відмовляється від товару (дані документа, що підтверджує його особу);

— дані про повернений товар;

— сума виданих коштів;

— номер, дата і час, зазначені у касовому чеку (отриманому від покупця) для підтвердження оплати товару.

Звісно, не всі вказані обов'язкові реквізити є характерними для акта скасування помилкової операції. Але варіантів небагато, тож слід орієнтуватися саме на такі реквізити.

Пропонуємо розглянути наш варіант складання акта видачі коштів (див. зразок).

Зразок

Згідно з п. 8 р. III Порядку реєстрації РРО, Акт скасування помилково проведеної через РРО суми передають до бухгалтерії і зберігають три роки. Якщо у суб'єкта господарювання немає бухгалтерії, такі документи підклеюють на останній сторінці КОРО.

Щодо заповнення КОРО при скасуванні помилкової операції. Незалежно від варіанта проведення скасування помилки, на думку автора, жодних записів у рядках КОРО робити не треба.

Відповідальність за помилку

Санкції за допущену помилку чинним законодавством не передбачено — ні до касира (іншої відповідальної особи), який припустився такої помилки, ні до посадових осіб підприємства.

Та якщо провести виправлення за допомогою операції «Службова видача», хоча слід було оформити фіскальний касовий чек видачі коштів (ф. №ФКЧ-2), то тут може бути застосовано санкції згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Адже при проведенні виправлення потрібно було оформити відповідний розрахунковий документ — фіскальний касовий чек видачі коштів (ф. №ФКЧ-2), чого не було зроблено.

Зазначимо, що санкції за п. 1 ст. 17 Закону про РРО залежать від того, вкотре за календарний рік ви ухиляєтеся від виконання вимог Закону про РРО, а саме — чи не вчинено вами одне із наведених у п. 1 ст. 17 Закону про РРО порушень:

— проведення розрахункових операцій з використанням РРО чи розрахункових книжок (далі — РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

— непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;

— невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків коштам, зазначеним у денному звіті, а в разі використання РК — загальній сумі продажу за квитанціями, виданими з початку робочого дня;

— нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції або проведення її без використання РК на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.

Якщо ви вчинили одне із наведених вище порушень (у нашому випадку — нероздрукування відповідного розрахункового документа), на вас чекатимуть штрафи:

1 гривня — якщо порушення вчинене вперше у цьому календарному році;

100% вартості проданих із порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг), — за повторне протягом року порушення;

у п'ятикратному розмірі вартості проданих із порушеннями товарів (послуг), встановленими цим підпунктом, — за всі наступні порушення.

Крім того, варто бути готовими і до адміністративного штрафу. Він загрожуватиме особі, яка проводила розрахунки (касир, інша відповідальна особа), — від 2 до 5 н. м. д. г. (від 34 до 85 грн), та посадовим особам підприємства — від 5 до 10 н. м. д. г. (від 85 до 170 грн) — за порушення порядку розрахунків, а саме за нероздрукування відповідного розрахункового документа (ст. 155-1 КпАП). Протокол про адмінправопорушення складають і подають до суду податківці (п. 1 ст. 255 КпАП).