Нагадаємо, що штрафи за неоприбуткування готівки скасовані ще в 2019 році – див. нашу публікацію тут, а також нашу консультацію про те, які зараз залишилися штрафні санкції за касові порушення.
Також за порушення правил оприбуткування готівки адмінштраф теж не передбачений.
КУпАП має три статті – ст. 163-15, 164-2 і 164-4 щодо касових правопорушень. У цих статтях такого правопорушення, як неоприбуткування або неповне/несвоєчасне оприбуткування готівки, немає. Ст. 163-15 КУпАП встановлює відповідальність за порушення приписів Положення № 148 тільки в частині готівкових розрахунків за товари (послуги). Неоприбуткування готівки не є розрахунками за товари (послуги). Решта ж дві статті КУпАП також не стосуються оприбуткування готівки.
Спосіб оприбуткування готівки залежить від умов здійснення готівкових розрахунків (п. 11 Положення № 148). Зокрема, якщо у підприємства є каса і воно веде касову книгу, то для оприбуткування готівки таке підприємство повинно «здійснити облік готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів».
Тож, на нашу думку, в зазначеному випадку підприємство може вилучити наявну готівку зі скриньки РРО та оприбуткувати її в касі на підставі прибуткового касового ордера. Але як оформити цю операцію за умов, коли РРО не працює і немає КОРО?
По-перше, у разі виходу з ладу РРО не можна здійснювати розрахункові операції – ст. 5 Закону про РРО.
По-друге, вилучення готівки зі скриньки РРО та оприбуткування її в головній касі – це не розрахункова операція і тому вона зазвичай оформляється службовим вилученням готівки з РРО. Тому ми вважаємо, що під час ремонту РРО можна вилучити з нього готівку (бо це не розрахункова операція) і оприбуткувати її в касі на підставі ПКО.
По-третє, після відновлення роботи РРО слід зареєструвати операцію «службове вилучення» на суму вилученої готівки і після цього зробити Z-звіт.
Тобто, на нашу думку, під час ремонту РРО можна вилучити готівку без одночасної реєстрації операції «службове вилучення», тому що це не розрахункова операція і вона не заборонена ст. 5 Закону про РРО.
Схожа ситуація описана у листі ДПСУ від 31.03.2020 р. № 1319/6/99-00-05-06-01-06/ІПК податківці зазначають, що у разі відновлення електроенергії у інший робочий день, ніж той, коли була відкрита зміна, Z-звіт буде знятий у наступний робочий день, коли суб’єкт господарювання розпочне роботу. У такому випадку доцільно скласти акт, у якому зазначити час відключення електроенергії та час її відновлення. Щодо відповідальності у разі незняття Z-звіту при відключенні електроенергії, то чинним законодавством у такому випадку не передбачені штрафні (фінансові) санкції за не видрукування Z-звіту протягом зміни. Так само можна скласти відповідний акт і у вказаному випадку.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити