Немає можливості застосовувати РРО під час війни: що робити?

Податківці у підкатегорії 109.18 ЗІР зауважили, що  Законом №2118-IX  внесено зміни до Закону про РРО, а саме розд. ІІ «Прикінцеві положення» доповнено новим п. 12. Так, згідно з п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону №265 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону №265 не застосовуються.

Проте обов’язки, що виникають згідно з Законом про РРО, залишаються. Зокрема, відповідно до п. 2 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Далі, згідно визначення поняття у ст. 1 Закону про РРО, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

З цього виходить, що в даному випадку замінити касовий чек РРО можна тільки квитанцією розрахункової книжки, яка повинна бути зареєстрована заздалегідь разом з КОРО до такої книжки. Документ будь-якої вільної форми не може замінити чек РРО.

На даний час КОРО та розрахункову книжку можна не реєструвати, якщо СГ заздалегідь прийняв рішення не проводити розрахункових операцій на період виходу з ладу РРО. Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку №547, СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім СГ, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати КОРО.

Тож якщо у даного СГ вже раніше була зареєстрована КОРО, він міг би виписувати розрахункові квитанції у період, коли не міг застосовувати РРО. Зауважимо, що ст. 5 Закону про РРО чітко визначені випадки, коли замість РРО можна використовувати розрахункові квитанції (РК):

• вихід з ладу реєстратора розрахункових операцій;
• здійснення його ремонту;
• тимчасове, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії.

Тут немає такої події, як відсутність доступу до РРО через воєнні дії. Тож формально в даному випадку потрібно було застосовувати інший РРО або програмний РРО, попередньо його зареєструвавши. Ясна річ, що це теж може бути непросто зробити в умовах воєнного стану, тому й штрафні санкції тимчасово не застосовуються.

Таким чином, в будь-якому разі маємо порушення порядку застосування РРО, яке не можна усунути законними способами:

• неможливо видати чек РРО встановленої форми та змісту;
• немає законних підстав використовувати РК та КОРО.

Видача покупцю замість чека РРО інших документів (товарних чеків, накладних, квитанцій до касових ордерів тощо) не усуне це порушення.

Також не виправить ситуацію і реєстрація проведених операцій після отримання доступу до РРО, тому що їх потрібно було зареєструвати одночасно з їх здійсненням.

Проте задокументувати отримання виручки все-таки потрібно. Виручка, отримана із застосуванням банківських платіжних карток через POS-термінал або платіжний застосунок на сайті, буде підтверджена випискою банка. Докладніше про облік такої виручки ми писали тут.

Готівкову виручку, що отримана без застосування РРО, потрібно оприбуткувати за допомогою прибуткового касового ордера – якщо СГ юрособа. Для ФОП не регламентовано порядок оприбуткування готівки, якщо вона не реєструється через РРО. В даному випадку ФОП обліковує отриману готівку на власний розсуд.

Щодо подання звіту ЗВР-1

Суб’єкти господарювання подають до контролюючих органів Звіт за формою №ЗВР-1 не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі використання:

• КОРО, зареєстрованих на окрему господарську одиницю, які ведуться разом із РК (якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО);
• КОРО, зареєстрованих на РРО на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового відключення електроенергії.

Так роз’яснюють податківці тут.

В даному випадку не відбувається жодної з цих двох подій. Втім, у разі фактичного використання РК і КОРО, навіть і без законних підстав, подання звіту ЗВР-1 не буде зайвим, адже фактично КОРО використовувалася.

Висновки:

• Невикористання РРО з будь-яких причин є порушенням вимог Закону про РРО;
• Використання РК та КОРО не замінює собою використання РРО, а може застосовуватись тимчасово у разі виходу з ладу РРО або відсутності електроенергії;
• Замінити чеки РРО іншими документами не можна;
• Штрафи за порушення вимог Закону про РРО не застосовуються на період дії воєнного стану;
• Єдиним виходом з даної ситуації є усунення порушень і початок застосування РРО або програмного РРО згідно з Законом про РРО.

Додатково читайте тут.