Виправлення помилки в платіжці через повернення коштів

Отриманий підприємством помилковий платіж можна розглядати як безпідставно отримане майно, яке підлягає обов’язковому поверненню (ч. 1 ст. 1212 ЦКУ).

Але щодо того, в який строк слід повернути таке майно, то чинне законодавство не містить спеціальної норми для подібних ситуацій. На нашу думку, можна взяти за основу загальний строк виконання зобов’язань – 7 календарних днів з дня пред’явлення вимоги (див. ч. 2 ст. 530 ЦКУ).

Розглянемо, як документувати цю операцію

Оскільки в розглядуваній ситуації клієнти відмовляються писати лист про повернення, але усно (зокрема, телефоном) просять кошти повернути, цей факт можна зафіксувати, традиційно для нашої країни, наказом керівника підприємства. В такому наказі керівник зазначає, що такий-то клієнт зробив помилкове перерахування на користь підприємства і в такий-то день (дата) усно, телефоном, просить повернути на рахунок, з якого було перерахування. Далі керівник дає вказівку відповідальному працівнику, який здійснює перерахування, повернути кошти протягом 7 календарних днів.

Проте неможливо буде повернути кошти, якщо клієнт перераховував кошти підприємству через касу банку чи ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування). Адже у підприємства немає інформації про рахунок клієнта, куди слід повернути кошти.

Але якщо клієнт продиктує телефоном номер рахунку, на наш погляд, такий номер рахунку можна зазначити в наказі керівника.

З іншої сторони, у разі виникнення конфліктних ситуацій, приміром, помилки в номері і перерахування коштів не на той рахунок, довести свою правоту підприємству буде проблематично.

Тому такий варіант з правової точки зору є небезпечним.

Якщо клієнт таки отримуватиме товар, послуг, за які він здійснив оплату, і проблема тільки в помилці, яка допущена в призначенні платежу, на наш погляд, таку помилку може виправити саме підприємство, згідно з наказом керівника підприємства. В наказі керівник зазначить, що клієнт помилився в призначенні платежу, але у нього немає можливості надіслати лист на виправлення помилки, тому клієнт телефоном просить виправити цю помилку підприємством самостійно. Тут же в наказі наводиться і номер телефону клієнта.

Хоча, звісно, ми не знаємо, яким чином відреагує на такий варіант виправлення помилки податкова.

Бухоблік

В бухгалтерському обліку отримання і повернення помилкових коштів відображатиметься проведеннями:

• Дт 311 Кт 685 – отримання коштів;
• Дт 685 Кт 311 – повернення коштів.

Податок на прибуток

Оскільки таке отримання і повернення коштів не зачіпає рахунки доходів і витрат і не впливає на фінрезультат до оподаткування, зазначені операції не вплинуть на оподаткування податком на прибуток.

ПДВ

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів, послуг (див. пп. «а», пп. «б» п. 185.1 ПКУ).

Якщо кошти отримано помилково, то така операція в принципі не є операцією постачання, тому і підстав для нарахування ПДВ немає.

Але для того, щоб не нараховувати ПДВ, податкова висуває додаткові вимоги.

Наприклад, дивимося відповідь на питання в підкатегорії 101.04, ЗІР: «Чи підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані з вини банку кошти на розрахунковий рахунок платника ПДВ та в який термін необхідно повернути ці кошти?».

Податкова відповідає таке:

• неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу;
• оскільки об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування;
• за наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховуються.

В цій консультації йдеться мова про помилковий переказ з вини банку, а не з вини платника. Саме тому згадується строк повернення 3 робочі дні з дня повідомлення банка-порушника (див. п. 35.1 ст. 35 Закону №2346-ІІІ). А ми розглядаємо ситуацію помилки з вини платника, а не банку.

Але в цій консультації наведено суттєвий для нашої ситуації момент. Якщо є договірні відносини між платником і отримувачем платежу, то, на погляд податкової, відбувається операція постачання товарів, послуг. А тому виникає і об’єкт оподаткування ПДВ.

Між клієнтом, який здійснив помилковий платіж, і підприємством отримувачем платежу є договірні відносини. Це означає, що отриманий платіж з помилковим призначенням платежу є об’єктом оподаткування ПДВ. Тому підприємство повинно скласти ПН на такий платіж.

А при поверненні такого платежу потрібно скласти РК до вищезазначеної ПН. Про особливості складання такого РК ми писали тут.