ТОВ має право не застосовувати РРО, якщо взагалі відсутні розрахункові операції

Які операції здійснюються з використанням РРО

Відповідно до ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, до розрахункових належать готівкові операції:

• приймання готівки від покупця за товар чи послугу;
• видача готівки покупцю за повернутий товар, ненадану послугу;

 та безготівкові розрахункові операції:

• приймання від покупців платіжних карток (еквайринг), платіжних чеків, жетонів;
• оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця (інтернет-еквайринг), а також безготівкове повернення коштів покупцю «на картку» – а саме «повернення коштів у банк покупця», який, своєю чергою, поверне ці кошти на рахунок, до якого було емітовано цю картку.

Отже, вищезазначені розрахункові операції мають здійснюватися через РРО.

Що стосується розрахунків через Приват24, Монобанк, Ощад-24/7 тощо

Приват24 - це програма/застосунок, яка призначена для дистанційного керування банківськими рахунками ПриватБанку та інших українських банків в режимі реального часу. Фактично він має функції класичного клієнт-банку, який покупець використовує для своїх цілей незалежно від продавців товарів/послуг, які він придбаває. Тому, якщо покупці платять кошти продавцю через Приват24 або через будь-який інший клієнт-банк, то з точки зору продавця - це не розрахункова операція і вона не потребує реєстрації через РРО.

На відміну від Приват24, Liqpay - це застосунок, який встановлюється на сайт продавця товарів\послуг після укладання останнім договору інтернет-еквайрингу з банком. Операції, які здійснюються за допомогою Liqpay, y є розрахунковими та потребують реєстрації через РРО.

На жаль, податківці в численних консультаціях (див. зокрема, тут та тут) ототожнюють ці операції (розрахунки через Приват24 та за допомогою Liqpay), та вимагають проведення обох видів операцій із застосуванням РРО.

Головний висновок: еквайрингові операції є розрахунковими операціями, і тому вони потребують реєстрації через РРО. Безготівкові платежі з рахунку платника на рахунок отримувача (межбанківські перекази через клієнт-банк Приват24, Монобанк тощо) не є розрахунковими операціями і тому не реєструються через РРО.

Втім, аби уникнути непорозумінь, можна повністю перейти на безготівкові операції для отримувача, які не є розрахунковими. Такими операціями, зокрема, є:

• перерахування з рахунку платника на рахунок отримувача (класичний переказ за допомогою платіжного доручення);
• внесок готівки в касу банку для подальшого зарахування на рахунок одержувача (перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів – безготівкові розрахунки;
• якщо оплата здійснюється через банківський термінал самообслуговування (ПТКС), покупець може самостійно без допомоги касира оплатити товар, продукцію (якщо використовується ПТКС при оплаті, то продавець товару отримує кошти в безготівковій формі на поточний рахунок у банку,а при безготівкових розрахунках РРО не застосовується).

Отже, у всіх цих випадках РРО можна не використовувати.

Щодо продажу МНМА фізособі через касу

Податківці в ресурсі ЗІР ( підкатегорія 109.02) на запитання: «Чи потрібно при продажу ОЗ, які згідно бухгалтерського обліку обліковувались на рахунку «Основні засоби» застосовувати РРО?» зауважують таке:

Відповідно до преамбули Закону про РРО, дія зазначеного Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно із пп. 14.1.138 ПКУ, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Разом з тим, п. 4 П(С)БО 7 визначено, що основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об’єктів інвестиційної нерухомості. За дебетом рахунку 10 «Основні засоби» відображаються записи по надходженню основних засобів на баланс підприємства. За кредитом цього рахунку відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безкоштовної передачі, ліквідації, а також суми уцінки основних засобів. Облік основних засобів ведеться в таких розрізах: надходження, вибуття, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.

Враховуючи зазначене вище, у разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно з бухобліком обліковувались на рахунку 10 «Основні засоби», суб’єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах таких суб’єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим), або у безготівковій формі через банківські установи. 

Крім того, у разі здійснення розрахунків в касі у готівковій формі суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватись вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ №148.

Отже, якщо продається об’єкт основних засобів, його можна продати без застосування РРО з оформленням касових документів.

Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА), як відомо, - це частина основних засобів, які за вартісною ознакою віднесені до складу інших необоротних матеріальних активів. Найчастіше у бухобліку за вартісну ознаку обирають критерій з пп. 14.1.138 ПКУ, тобто 20000 грн (для МНМА, придбаних до 23.05.2020 р., діяв критерій – 6000 грн).

Звісно МНМА обліковуються на рахунку 112, а не рахунку 10, проте первинні документи, а також ведення обліку повністю тотожні обліку ОЗ. МНМА лише в податковому обліку не вважаються частиною основних засобів.

Тому, на нашу думку, зазначену вище консультацію та позицію податківців можна застосовувати і у випадку продажу МНМА. Втім обережним платникам можна також отримати індивідуальну податкову консультацію відповідно до ст. 52 ПКУ.