• Посилання скопійовано

Розрахунок за послуги через POS-термінал: чи потрібен РРО?

Підприємство надає послуги населенню щодо технічного обслуговування систем газопостачання. Планується встановити POS-термінал для оплати картками. Чи потрібно в такому випадку застосовувати РРО?

Статею 3 Закону про РРО визначено, що суб’єкти господарювання, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, обов’язок застосування РРО виникає у разі здійснення розрахункової операції – це може бути як у готівковій формі, так і у безготівковій (коли продавець приймає від покупця платіжну картку).

Своєю чергою, якщо говорити про незастосування РРО при безготівкових розрахунках, то мається на увазі платіж, який здійснюється платником зі свого рахунку на рахунок постачальника без надання йому платіжної картки або оплата через касу банку.

При цьому, варто розрізняти POS-термінал та ПТКС, що належить банку. POS-термінал (Point of Sale - з англ. «Точка продажу») - це термінал, який використовується для безготівкових розрахунків пластиковими картками. Такий POS-термінал інтегрується з РРО.

Разом з цим, ПТКС – це термінал самообслуговування, що належить банку і по факту, коли покупець застосовує картку для оплати через нього, він ніяк не контактує з постачальником.

Отже, якщо клієнти здійснюють платежі за послуги через банківські ПТКС, то ні банк, ні отримувач коштів не зобов’язані реєструвати такі оплати через РРО/ПРРО.

А от якщо оплата здійснюється через POS-термінал (при цьому укладається договір еквайрингу з банком), то така операція хоч і є безготівковою, але підпадає під визначення розрахункової операції, а тому вимагає застосовування РРО.

Проте Закон про РРО містить і виключення. Зокрема, пп. 14 ст. 9 Закону про РРО встановлено, що РРО не вимагається при розрахунках за послуги, якщо такі розрахунки проводять виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (ця норма працює з 10 грудня 2020 р.).

На жаль, законодавчо прямо не зазначено, чи підпадає еквайринг (тобто розрахунок через POS-термінал) до банківських систем дистанційного обслуговування, однак якщо виходити, що оплата здійснюється за присутності як покупця, так і продавця, то вважаємо, що така оплата не може трактуватись як дистанційна. Тобто дане звільнення поширюється саме на інтернет-еквайринг, про який ми писали тут та тут.

Підсумовуючи зазначене вище, можна зробити висновок, що:

  • приймання оплати через POS-термінал – це є розрахункова операція і вимагає застосування РРО;
  • POS-термінали не можна вважати дистанційними каналами обслуговування, оскільки оплата через POS-термінал вимагає присутності платника у точці розташування POS-терміналу, а тому звільнення передбачене п. 14 ст. 9 Закону про РРО, не застосовується;
  • оплата покупцями через ПТКС, що належить банку, не є розрахунковою операцією і не вимагає застосування РРО від отримувача коштів.

Зважаючи на невизначеність даної ситуації, радимо продавцю послуг все ж таки отримати індивідуальну податкову консультацію з приводу інтернет-еквайрингу та необхідності застосування РРО у світлі звільнення, передбаченого п. 14 ст. 9 Закону про РРО.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Порядок впровадження РРО та звітність у 2025 році
    Яка покрокова процедура впровадження реєстратора розрахункових операцій для підприємства, що планує продавати товари за готівку? Що необхідно зробити від початку до кінця, та яка звітність щодо РРО передбачена?
    18.08.202548
  • Нюанси заповнення чеку при оплаті подарунковим сертифікатом
    Підприємство автомобільної галузі планує продавати подарункові сертифікати із наступною можливістю обрати товар та оплатити сертифікатом, вартість товару може перевищувати номінал сертифікату. Перший чек - продаж сертифікату на суму його номіналу. Як має бути оформлений другий чек при продажі товару? Що з ПДВ?
    15.08.2025202
  • Застосування РРО/ПРРО для ФОП - "єдинника" І групи
    Чи зобов'язаний ФОП на І групі єдиного податку, який надає побутові послуги населенню (зокрема, ремонт автотранспорту), застосовувати РРО та/або ПРРО при проведенні розрахункових операцій?
    12.08.202529
  • Відсутність штрафів з РРО/ПРРО для ФОП у Харкові з 1 серпня 2025 року
    Чи зберігаються з 01.08.2025 р. якісь пільги з незастосування РРО/ПРРО або за незастосування штрафів за порушення при застосуванні РРО/ПРРО для ФОП на ЄП ІІ-ІІІ груп, у яких податкова адреса та місце провадження діяльності знаходяться у м. Харкові (території можливих бойових дій)? Прошу розглянути ситуацію, коли ФОП на ІІІ групі ЄП з податковою адресою у м. Харкові (зареєстрований до війни), проводить фактичну діяльність в м. Харкові, але "місце провадження у витязі ЄП зазначено - територія України"
    04.08.202580
  • Орендна плата наперед: готівкові розрахунки та МПЗ
    ТОВ на єдиному податку IV групи, що орендує земельні ділянки у фізосіб, здійснює виплату орендної плати раз на рік. Іноді виплати проводяться наперед за декілька років одночасно через касу підприємства на суму понад 200 тис. грн. Як коректно здійснювати такі готівкові виплати? Чи діє обмеження у 50 тис. грн? Чи можна суми ПДФО та ВЗ, сплачені у 2025 році з орендної плати за декілька наступних років, повністю включити до розрахунку МПЗ за 2025 рік?
    31.07.202541