У першу чергу зазначимо, що граничний обсяг доходів, який дозволяє ФОП, платникам ЄП, не застосовувати РРО, у розмірі 220 МЗП (орієнтовно – 1 320 000 грн) діятиме лише протягом 2021 року (з 01.01.2021 р.). Наразі ж це й обсяг становить 1 000 000 грн протягом календарного року.
При цьому передбачено, що у разі перевищення ФОП, платником ЄП ІІ-ІV груп, в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень, застосування РРО або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Тобто, якщо платник ЄП єдиноразово перевищив граничний обсяг доходу, який дає звільнення від застосування РРО (наразі це 1 млн грн), то він зобов’язаний застосовувати РРО при здійсненні розрахункових операцій протягом всієї своєї подальшої діяльності незалежно від обсягу доходу у майбутньому. Податківці навіть наполягають, що припинення та поновлення діяльності не впливає на подальший обов’язок застосовувати РРО.
Водночас, варто зазначити, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
При здійсненні виключно безготівкової форми оплати (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку, дистанційні системи обслуговування клієнтів (клієнт-банк) або шляхом внесення коштів через касу банку) споживачами виставлених рахунків за реалізовані товари (послуги) РРО не застосовується, тому що це не розрахункові операції. Про це зазначали і податківці.
Таким чином, необхідність застосовувати РРО в подальшому залежить ще й від того, яким чином підприємець планує приймати оплати в майбутньому. Наприклад, якщо покупці оплачують через касу банку (або ПТКС, який належить банку), «накладеним» платежем через поштового оператора, з рахунку на рахунок (без використання платіжної картки), то застосовувати РРО не потрібно – це не розрахункова операція.
Проте податківці наполягають (тут і тут), що при оплаті через Приват24, додаток Монобанк, LiqPay та інші платіжні системи), РРО застосовувати потрібно – тобто хоч це і безготівкова оплата, однак вона здійснюється за допомогою картки і підпадає під визначення розрахункової операції. Чек РРО при цьому необхідно вкласти у відправлення разом з товаром. Проте ми вважаємо, що розрахунок через мобільний або дистанційний додаток банку - це фактично є оплатою через установу банку (детальніше це питання ми розглядали тут), а отже, не є розрахунковою операцією. Проте наразі позиція податківців фіскальна, а тому платнику податків з наступного кварталу після перевищення обсягу доходу в 1 млн грн необхідно застосовувати РРО при розрахункових операціях впродовж всієї подальшої діяльності (якщо перевищення обсягу доходу відбулось у IV кварталі 2020 року, то з 01.01.2021 року).
Штрафи РРО
Згідно з Законом №1017 (який ми розглядали тут) до 1 січня 2022 року санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону про РРО, застосовуватимуть в таких розмірах:
- 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення).
При цьому, ДПСУ у листі 26.03.2020 р. №1249/6/99-00-05-04-01-06/ІПК роз’яснює, що Законом №533 запроваджено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на час карантину. Водночас, у разі встановлення порушень порядку застосування РРО (допущених під час дії мораторію на проведення перевірок) перевірками, що будуть проведені після закінчення мораторію, суб'єкти господарювання будуть нести відповідальність, передбачену розділом V Закону про РРО.
Тобто «карантинна» пільга від штрафів не врятує, оскільки податківці накладатимуть штраф за незастосування РРО вже після його закінчення.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
