ТОВ на ЄП надає платні медичні послуги: коли можна не застосовувати РРО?

Відразу зауважимо, що зміни з 1 січня 2021 року, які вносяться Законом № 1017, стосуються платників єдиного податку – фізичних осіб, а не юридичних. Для юросіб працюють загальні норми Закону про РРО. Тобто, щоб уникнути застосування РРО в своїй діяльності, потрібно виконати вимоги ст. 9 Закону про РРО. Якщо не брати до уваги спецнорми щодо реалізації продукції власного виробництва, продажу проїздних документів тощо, то для більшості СГ, щоб не застосувати РРО потрібно повністю виключити проведення розрахункових операцій.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Тобто розрахункові операції включають в себе приймання від покупця готівки, видача готівки у разі повернення товару\послуги, а також приймання карток (це може бути звичайний  еквайринг, якщо покупець розраховується на місті за допомогою POS-терміналу, або ж інтернет- еквайринг, коли здійснюється оплата картою на сайті за допомогою застосунку, як то Liqpay, Ipay, Platon тощо), і, відповідно, повернення коштів на картку у разі відмови від послуги(повернення товару) з оформленням відповідних банківських документів.

Всі перелічені операції є розрахунковими та потребують реєстраціі через РРО.

Які варіанти уникнути розрахункових операцій?

Будь-які безготівкові надходження від покупців без застосування платіжних карток не вимагають застосування РРО.

По-перше, здійснення безготівкового переказу з рахунку покупця на рахунок продавця, як правило, робиться за допомогою платіжного доручення, яке створюється у системі клієнт-банку та підписується покупцем – власником рахунку, а потім виконується банком (п. 1.30 ст. 1 та ст. 8 Закону №2346). Зазвичай покупець може це зробити дистанційно в системі «клієнт-банк», і платіжні картки покупця при цьому не застосовуються.

По-друге, також не потребують реєстрації через РРО платежі покупців за реквізитами продавця через касу будь-якого банка, адже вони теж ініціюються без застосування платіжних карток – за допомогою заяви платника на переказ готівки.

По-третє, за аналогічним принципом здійснюються і платежі через ПТКС, що належать банкам: покупець вносить в ПТКС готівку, а ПТКС здійснює зарахування готівки на рахунок продавця та видає покупцю розрахунковий документ. Нагадаємо, що програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) – пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира).

У всіх перелічених випадках кожний платіж від кожного клієнта надходить окремо (тобто ніхто їх не збирає за день в одну суму, як це робить банк-екваєр при еквайрингу), а ідентифікація платежу (від кого, за що цей платіж та згідно з яким рахунком) здійснюється за інформацією, яку платник наводить у призначенні платежу (за що та за яким рахунком було сплачено). Ці операції є готівкововими для платника та безготівковими для отримувача коштів.

Отже, якщо продавець товарів/послуг, зокрема, ТОВ на ЄП, що надає медичні послуги, буде використовувати один з вищезазначених способів (чи всі разом) у відносиних  зі своїми клієнтами-замовниками, то він може не застосовувати РРО, адже зазначені операції є безготівковими для нього та не є розрахунковими в розумінні Закону про РРО.